Любов сповільнюєтьсяЗразок

Ходіння з іншими 

Одне з найважливіших правил альпінізму таке: ніколи не підіймайтеся наодинці. Є занадто багато речей, які можуть піти не так, коли ви подорожуєте або скелелазите в дикій природі. Вам потрібна безпека, коли з вами хтось є.

Ніколи не ходіть наодинці – це теж добра порада для життя. Незалежно від того, наскільки сильними чи підготовленими ми є, нам завжди потрібні інші поруч у подорожі. Цар Соломон говорить про це в сьогоднішньому вірші: «Двоє краще одного». Ми не створені, щоб іти по життю на самоті. Як говорить старе африканське прислів’я: «Якщо хочеш йти швидко, йди сам. Якщо хочеш піти далеко, йди з іншими».

Коли життя стає складним або повним викликів, ми схильні віддалятися від спільноти та ізолюватися. Але ізоляція ніколи не проходить добре. Відірване від вогню вугілля поспішно втрачає тепло. Так само й ми. Якщо ми хочемо зберегти вогонь і енергію нашого ходіння з Богом, нам потрібно залишатися поруч з іншими. Коли ми перебуваємо поруч із Божою спільнотою, ми відчуваємо відчутний вияв Божої любові.

Бог створив нас, щоб ми потребували Його любові. У нашому світі найбільш відчутний, видимий вияв Його любові зазвичай відбувається через людей. Ми виявляємо Божу любов, люблячи людей. Можливо, ви з Ісусом все зрозуміли, але це підтверджує те, як ви живете та спілкуєтеся з іншими.

Якщо на вершині вам самотньо або вам здається, що люди гальмують вас, є велика ймовірність, що ви рухаєтеся надто швидко, і вам, можливо, доведеться трохи відступити. Любов сповільнюється. Гнів прискорюється. Ви не можете поспішно показати іншим любов. Уповільнити ходу з іншими – чудовий спосіб виявляти любов.

Коли життя стає напруженим або приголомшливим, найкраще, що ми можемо зробити, це пріоритезувати час з іншими християнами. Шукайте спільноту. Залишайтеся поруч із теплотою стосунків з іншими. Ви побачите, що ваш гнів і тривога замінені любов’ю.

Цей план оснований на книзі Любов сповільнюється.