ЕмоціїЗразок

Ваші почуття можуть підігрівати вашу віру 

Вам коли-небудь здавалося, щоб ваші почуття суперечили вашій вірі? Можливо, ви йдете за Ісусом, але той один друг постійно публікує в соціальних мережах речі, від яких ви втрачаєте розум. Можливо, ви спіймали себе на тому, що кричите на своїх дітей або на членів сім'ї. Або, можливо, ви не можете перестати хвилюватися з приводу якоїсь невизначеності, яку ви переживаєте. 

Ми всі були там. Ми всі стикалися з неприємними емоціями, які змушують нас замислюватися, наскільки міцною є наша віра. 

 Але що, якщо наші почуття і наша віра не воюють між собою? Що, якщо наші почуття насправді можуть запалити нашу віру? 

Ісус прийшов як один із нас. Він був повністю людиною і повністю Богом. Він переживав усі наші емоції, проте Він не грішив. Емоції не є проблемою - зазвичай проблемою може стати наша відповідь на них. 

Отже, як би ми не хотіли приховувати свої емоції, забувати про їхнє існування або заглушити їх кілограмами морозива - важливо пам’ятати, що Бог створив наші емоції. Він створив нас здібними думати і відчувати. 

Насправді ми бачимо протягом усього Нового Заповіту, як Ісус злиться, засмучується, сердиться та переживає стільки інших емоцій. І в кожній емоції ми помічаємо, як Він стає ще ближчим до Свого Батька. 

У Матвія 26:37-39 ми бачимо, як Ісус переживає страждання та сум з приводу свого розп'яття, яке все стає все ближчим і ближчим. І все ж посеред Свого болю Він молиться до Отця, щоб була виконана Божа воля. 

Це головне. Ісус не ігнорував Свій власний біль, і Він також не ігнорує наш. Натомість Він пообіцяв бути з нами в ньому. Тож наші почуття можуть підживити нашу віру, але лише тоді, коли вони направляють нас до Батька. 

Подивіться на те, що Ісус говорить в Іоана 16:20, коли Він розповідає учням, що з Ним станеться: 

"Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість!" Іоана 16:20 UBIO 

Ісус знав мету Свого болю, але в процесі цього Він не зменшив горя учнів. Ісус визнав, що вони будуть плакати та сумувати з приводу того, що має відбутися. Він не казав їм "переборювати", "жорстко вирішувати" або "ігнорувати". Він насправді сказав, що горе перетвориться на радість. 

Наявність почуттів - це не провал. Вони нагадують нам іти до Отця. Тож протягом наступних кількох днів ми поговоримо про те, як Ісус реагував на деякі Свої почуття, коли Він був тут, на землі, і який вплив це має на наші дії сьогодні. 

Помоліться: Боже, дякую Тобі, що сповнив мене емоціями. Щоразу, коли я відчуваю гнів, страх, розчарування, сум, радість або щось інше, допоможи мені бігти до Тебе. Сьогодні я відчуваю ____, але я знаю, що Ти зі мною в цьому почутті. Покажи мені, чого Ти хочеш навчити мене цим почуттям, і допоможи мені відповісти таким чином, щоб шанувати Тебе та інших. В ім’я Ісуса, амінь.