Не падайте духом - Джейсон МеєрЗразок

Що робити, коли ви відчуваєте себе нікчемним

Смуток схожий на пару сонцезахисних окулярів, через які все життя здається темнішим. Коли ми занепалі духом, ми часто беремо свої невтішні особисті роздуми і передаємо ці темні думки та почуття Богові. Ми робимо хибне припущення, що «Бог повинен дивитися на мене так, як я дивлюся на себе».

Приділіть хвилинку та перевірте свою саморозмову чи внутрішній діалог. Які речі ви говорите собі регулярно? Подумайте, чи не міститься у вас негативних висловлювань, таких як «я недостатньо розумний». «Я все одно зазнаю невдачі». «Я невдаха». «Ніхто ніколи не любитиме мене». Я досі шокований своїми власними розмовами. Я говорю дуже жорстко сам із собою, кажу те, чого ніколи не сказав би нікому іншому.

Нам потрібно скласти зброю, якою ми цілимося в себе, і порівняти наші історії з історією Бога. Ми можемо проєктувати на Бога те, що ми думаємо про себе, або ми можемо отримати від Бога те, що Він говорить про нас. 

Куди нам піти, щоб перевірити наші хибні переконання та почути версію Бога? Повну історію можна знайти в Божому Слові. Чому Бог врятував нас і дав нам нове життя? Цей текст дає відповідь на це запитання зі сміливою ясністю, яка проголошує Боже серце: «Через велику любов, якою Він полюбив нас» (Ефесян 2:4). Бог полюбив нас не тому, що ми були милі. Він полюбив нас, оскільки Бог є любов, і Він вибрав нас Своїми дітьми.

Можливо, вам важко відчути факт Божої любові. Чи ваша відсутність відчуття робить Божу любов менш реальною? Біблія вказує нам на зовнішнє свідчення Божої любові, виявлене на хресті Христа. У Римлянам 5:8 сказано: «Бог виявляє Свою любов до нас тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками».

Пам’ятайте, Бог полюбив вас і мене не тому, що ми були милі. Він полюбив нас, коли ми ще були грішниками — морально неприємними. Щоразу, коли ви відчуваєте, як кігті смутку впиваються у ваше серце, подивіться на хрест і побачте незмінну, непохитну, незворотну любов Бога, коли Ісус ніс тягар гріха за вас і постраждав замість вас. Його засудили, щоб вас прийняли. У Христі прапор, який високо над вами майорить, говорить: «Немає осуду» (Рим. 8:1).

Що розкриває вам ваша розмова з самим собою/внутрішній діалог? Чи відповідає це тому, як Бог вас бачить?