Не падайте духом - Джейсон МеєрЗразок

Що робити, коли ви почуваєтеся пригніченими

Ми порівняємо наші кілька днів разом з походом до окуліста для того, щоб перевірити зір. Подолання смутку - це шлях боротьби за зір, тому ми відвернемося від оманливих надій і сфокусуємо свій погляд на Божій величі. Щодня ми проситимемо вас перевірити щось інше в нашій битві за зір. У нас є відчуття того, як формувати свою реальність, та чи точне воно? Хто розповідає нашу історію? Ми побачимо, як Бог, Який пише історії, також їх розповідає.

Коли ми використовуємо неправильну шкалу виміру і виключаємо з неї Бога, ми падаємо духом. Зневіра є правдою лише наполовину; вона бачить правду про проблему, але бреше про участь Бога у її вирішенні. Так, ті речі, що накопичуються і стають проти нас, можуть здаватися дуже великими, але повнота життєвої картини не зводиться лише до них.

Ми падаємо духом, коли погоджуємося з брехнею про те, що наші труднощі є більшими за Бога і ми програємо боротьбу за зір, коли нам не вдається добре розгледіти Бога. Коли реальність та її сприйняття розходяться, ми почуваємося пригніченими. 

Припиніть вважати Бога маленьким. Наші серця стають легкою здобиччю, коли наші проблеми здаються заскладними для Бога. Як телескоп відкриває справжні розміри зірок, так і Писання дає нам точну мірку для оцінювання наших проблем у світлі Божої величі.

Ісаї 40 показує нам, що Божий народ був у відчаї, бо здавався заслабким у порівнянні з могутньою нацією, яка тримала їх у неволі. Проблема в тому, що ізраїльтяни вірили в напівправду. Так, їхні поневолювачі були сильнішими - вавилоняни були не такою вже й малою проблемою! - але ізраїльтяни використовували хибне мірило, щоб оцінити проблему. Вони порівнювали себе зі своїми загарбниками замість того, щоб порівняти других зі Спасителем, Якого просто виключили із рівняння.

Зворотня сторона теж правдива: ми перебільшуємо невеликі проблеми до моменту, поки ті не стануть більшими за Бога. Ми зменшуємо Божу велич до меж свого людського розуміння, в той самий час роздуваючи та збільшуючи наші проблеми, щоб вони стали величнішими за Бога. Смуток зростає, коли ми зменшуємо Бога до своїх розмірів.

Як ви мінімізуєте Божу велич, перебільшуючи обставини, в яких опинилися?