Вважайте це радістю...Навіть коли це справді важко

Цей вірш часто цитують, щоб натякнути на те, що коли ми перебуваємо в розпалі випробувань, нам потрібно бути бадьорими й мати «сміливе обличчя». Яків має на увазі не це. Нам, християнам, іноді доводиться поставати перед труднощами. І це має засмучувати й турбувати нас. Навіть Ісус плакав, коли зіткнувся зі смертю Свого друга Лазаря. 

Щастя — це не те, про що пише Яків. Коли ви не їдете на червоне світло дорогою додому, це робить вас щасливими. Коли ви їсте свій улюблений десерт після обіду, це робить вас щасливими. Щастя справді є даром від Бога, але щастя не втримає нас у труднощах, пов’язаних із життям у грішному світі. Нам потрібна радість.

Радість — це внутрішнє знання і надія, які дають нам змогу протистояти випробуванням. Як може радіти той, хто дізнається про важкий діагноз? Радість — внутрішній стан, який походить від близького знання свого Небесного Батька. Вона походить від розуміння того, що життя — це більше, ніж просто щоденне існування. Це знання, а не просто надія, що вас чекає більший спадок.

Зараз є цілий канал, який ретранслює старі спортивні ігри. Навіщо комусь дивитися гру, яка вже знаєш, чим закінчиться? Саме тому його дивляться! Ви знаєте, чим це закінчиться. Якщо ви знаєте, що ваша команда виграє в останній партії гри, вас більше не хвилюють втрати, упущені можливості чи зупинені драйви. Ці речі більше не мають значення, тому що ви знаєте, чим закінчується гра.

Ми живемо в період між початком і кінцем! Ми займаємо час після періоду, про який Мойсей писав у Бутті, і до часу, про який Іван розповідає нам у книзі Об’явлення. Ми знаємо, чим закінчилася історія Ісуса. Ваша кімната вже підготовлена в особняку вашого Батька, де ми чекатимемо тріумфального повернення Ісуса. Ось про яку радість Яків пише своїй пастві. Ми знаємо, що Батько нас так любить, що Він послав Свого єдинородного Сина, щоб викупити нас, померши на хресті, і тепер ми назавжди примирилися з добрим і люблячим Батьком. 

Тому випробування будуть. Будуть важкі часи, але будьте сміливими, бо ви знаєте, чим закінчиться історія!

Отче, ми молимося, щоб коли занепалий світ принесе випробування, ти звернув наші очі на Ісуса. Він є надією, яка підтримує нас, а не наші власні навички та здібності. Оскільки Бог є люблячим Батьком, Він приносить випробування, щоб навчити нас, що Христос і Його жертва є нашою єдиною надією. Отче, продовжуй постійно вести нас на хресті, тому що коли ми зазнаємо випробувань, ми знаємо, що справді належимо Тобі!

 Ці роздуми надані Джимом Френксом з Compassion International, Старшим спеціалістом з моніторингу та захисником дітей