Свята суєта: наполегливо працюй, добре відпочивайЗразок

Я належу до прерважної більшості тих жінок, які працюють, і виконуючи свою улюлену роботу, молюся, щоб моя дочка навчилася втілювати свої мрії, наполегливо працювати і слухатися Бога, куди б Він її не кликав. Я молюся, щоб вона навчилася від мене, що свята суєта означає прийняти роботу, яку ми маємо, та знайти свою цінність у Тому, Хто створив нас аби її робити. Наша робота має значення, і те, що ми робимо, служачи Богу, нашим сусідам та родинам, важливо, але це не те, що визначає нас. 

Писання має багато чого сказати про цінність роботи:

Павло писав до ефесян, нагадуючи: «Бо ми — створіння Божі. Він створив нас у Ісусі Христі для добрих справ. І справи ті Бог приготував заздалегідь, щоб ми могли свої життя присвятити їм». (Ефесян 2:10).

В іншому посланні Павло закликав коринтян: «Тож, брати і сестри мої любі, будьте твердими й непохитними. Присвятіть себе повністю трудам Господнім. Адже ви знаєте, що труд ваш Господній не марний». (1 Коринтян 15:58).

У Книзі Приказок жінка з радістю рукам своїм спокою не давала; купувала та продавала землю; створювала; саджала; керувала (Приказок 31:10-31).

Дебора працювала суддею і практично була військовим командиром (Суддів 4-5).

Подумайте про свої думки, хороші та погані, щодо своєї роботи. Що говорить ваш внутрішній монолог про завдання, які ви виконуєте щодня? Чи вважаєте ви, що ваша робота має цінність, чи вважаєте ви її «неважливою» порівняно з роботою, обов'язками та ролями інших? Чи відчуваєте ви, що марнуєте час за комп’ютером, тоді як ваша сім'я потребує вас? Чи взагалі ви почуваєтеся добре, погано, винувато чи байдуже щодо своєї роботи?

Робота, яку ми робимо, варта того, коли ми робимо її на славу Божу і з радісним серцем. Коли Він закликає до роботи, де би вона не була та як би вона не виглядала, це тому, що це частина Його плану для нас, частина того, як Він створив нас, щоб служити Йому і любити наших ближніх.