Свята суєта: наполегливо працюй, добре відпочивайЗразок

Якщо ви бачили мультфільм Корпорація монстрів, то зрозумієте, що я маю на увазі, коли скажу, що подорож, в якій я перебувала, була подібна до кульмінаційної сцени цього мультика. Майк, Саллі та Бу звисають із стрічки транспортера, наповненого тисячами дверей. Але вони не можуть відкрити будь-які двері. Пройшовши через неправильні двері, можна було опинитись у хуртовині чи в палючій пустелі. Відкриття правильних дверей привело б їх додому. Тож вони щосили тримаються, відбиваючись від супротивника, який прагне відволікти й знищити, поки дістануться до тих двері, які є порятунком і безпекою.

Інтернет дає нам можливість бачити двері, які Бог відкриває для інших людей по всьому світу, і ми втрачаємо з поля зору єдині двері, у які Бог хоче, щоб ми увійшли з вірою. Не кожні двері призначені для нас. Не кожні двері ведуть нас додому.

Я провела пона 10 років у режимі жорсткого виживання - коли я закінчила коледж, знайшла роботу аби звести кінці з кінцями, вийшла заміж, функціонувала за версією світового визначення суєти, була звільнена, крутилась аби знайти іншу роботу, розпочала власну справу, сказала «так» посаді в міністерстві, яка була непоганою, однак напруженою та нуднуватою, пішла у відставку та знову крутилась аби розпочати незалежний бізнес для підтримки моєї родини.

Я витратила стільки часу, ломлячись у закриті двері, що втратила здатність бачити відкриті двері, які Бог ставив на моєму шляху.

Коли я почала вчитися відпускати шалений конвеєр варіантів і припиняти гонитву, то Бог показав мені ідею, яка все змінила. Я шукала двері, які були би непоганими для мене, де я могла би якнайкраще застосувати свої навички, вражаючі двері, які привели би до «більшого й кращого». 

У ті часи егоїстичних прагнень я, можливо, працювала для себе, але Бог був вірним у тому аби продовжувати працювати в мені. Уроки, які ми отримуємо, навички яких набуваємо, люди яких зустрічаємо, і зростання яке переживаємо, можуть бути благом. Бог дав нам свободу вибирати двері, через які ми проходимо, не хвилюючись про те, що ми опинимось поза волею Бога з іншого боку. Ми можемо не опинитися в ідеальній професії чи роботі, яка ідеально відповідає нашому покликанню, але Бог зустріне нас там.