Вічна Безпека Зразок

Основні заперечення 

Майже всі заперечення, висунуті проти доктрини про вічну безпеку, не бачать різниці між такими поняттями, як стосунки та спілкування, спасіння та наслідування, і навіть між Божим вічним судом і Його тимчасовим судом. Коли ми розуміємо ці відмінності, всі заперечення тануть. 

Коли у чоловіка народжується маленький хлопчик, починаються стосунки. Це стосунки батько-син. Це є незмінно. Як би ганебно не поводився хлопчик, він все одно син свого батька. Але чи будуть стосунки між батьком і сином приємними, залежить від їхнього спілкування. Якщо хлопець втікає з дому і навіть змінює ім’я, стосунки все одно існують, а спілкування – ні. Щоб відновити стосунки, хлопець повинен повернутися додому, попросити вибачення у свого батька та підкоритися йому. Ця різниця між стосунками та спілкуванням допомагає пояснити, як дитина Божа може втекти далеко від свого Батька і навіть заперечувати віру та сімейне походження, але залишатися християнином. Його стосунки з небесним Батьком ніколи не зміняться. Це стосунки батько-син. Але цими стосунками син може насолоджуватися лише через особисте спілкування зі своїм Батьком. Коли ми розуміємо різницю між стосунками та спілкуванням, ми також можемо зрозуміти, як хтось може померти в автокатастрофі з невизнаним гріхом і все одно потрапити на небеса. Визнання відомого гріха є умовою, яку Бог вимагає для спілкування. Зізнання не має нічого спільного зі стосунками. Християнин, який помер із невизнаним гріхом, все ще має стосунки Батько-дитина, але він помирає поза спілкуванням зі своїм Батьком. 

Проміжки нашого шляху описують нас з точки зору нашої позиції у Христі на небесах або з точки зору нашого стану тут, на землі. У нашій позиції ми вже святі перед Богом; але в нашому стані ми можемо бути духовними чи тілесними, керованими Духом або плоттю. Коли ми зосереджуємося на своїй позиції у Христі, наш стан поступово відповідає нашій позиції. Коли Бог каже бути святими, тому що Він святий, Він закликає нас покращити наш стан. Коли Він каже нам, що ми освячені у Христі, Він має на увазі, що ми вже абсолютно святі у своїй позиції перед Ним. Наша позиція непорушна і безпечна. Таким чином, групу нечестивих людей, таких як коринтяни, можна назвати "освяченими.” Вони були святими за своєю позицією, але нечестивими за своїм станом. Павло ніколи не погрожував їм втратою позиції через їхній стан. Навпаки, він закликав покращити їхній стан на основі їхньої позиції у Христі.