Адамант із Лізою БіверЗразок

Коли ми отримуємо Божу любов, найприроднішою та необхідною відповіддю є віддавати любов. Ми повинні любити безстрашно, переможно та безмежно. Справжнє свідчення тих, хто знає, що їх люблять, - це те, що вони самі люблять. 

Бога не просто має любов; Він є любов. Любов - Його природа. А оскільки Бог - це любов, то нічого не може перешкодити Йому любити вас. Його любов непереможна і непорушна, на яку не впливають ваші припливи й відпливи. 

Але оскільки Бог любить усіх, то не може любити все. Оскільки Бог незмінний як адамант у любові, Він то має бути таким самим у ненависті. 

Це може здатися протиріччям на перший погляд, але це лише тому, що наша культура ідолізувала любов. Ми знаємо, що Бог - це любов, але чи не створили ми свою ідею бога любові? 

Правда полягає в тому, що Бог ненавидить те, що руйнує любов. Він ненавидить те, що завдає болю тим, кого Він любить. Ось чому Бог має ненавидіти те, що спотворює нашу ідентичність.

Писання також каже нам, що Бог ненавидить: все, що компрометує справедливість та істину, коли вдів та сиріт гноблять, жорстоко поводяться з людьми похилого віку та нехтують сім’єю. Це перекручує Його доброту та заплямовує Його дари, коли любов викривляється в егоїзм, а друзі стають ворогами, Це змінює Його образ і спотворює наш, коли зло називається добрим, а невинних вбивають, та коли зарозумілість і гордість псують нас. Коротше кажучи, Бог ненавидить усе, що підриває любов, бо все, що псує любов, псує нас. 

Ми не можемо мати справжньої любові, якщо «любимо все». Бог твердий як адамант і в любові, і в ненависті, тому ми повинні навчитися любити те, що Бог любить, і ненавидіти те, що Він ненавидить. 

Які уявлення наша культура склала про бога любові? Бог любить усіх, але Він не любить усе. Як ця істина виглядає у вашому житті?