Я маю відчуття неспроможності: роздуми від Піта БріскоЗразок

Усі (інші) великі

Відмовтеся посередності. Дозвольте своєму серцю злетіти так високо, як воно захоче. — А. В. Тозер

Коли вас востаннє просили зайнятися чимось, що виходить за рамки вашої компетенції? Либонь, обслуговування будинку? Можливо, ваша дружина попросила вас установити тримач для рушників у ванній кімнаті в суботу вранці, що призвело до виявлення протікання душової кабіни, прогнилої підлоги та плісняви. Й ось ви стоїте серед будівельного сміття, думаючи: Мені просто потрібно було встановити тримач для рушників.

Коли востаннє Бог просив вас зробити щось, що перевищує ваші здібності? Ствердна відповідь відкрила перед вами роль, яка здається вам непосильною.

Колись до мене, 22-річного молодіжного пастора, звернулись якісь батьки за порадою щодо їхнього неслухняного підлітка. Я був лише на чотири з половиною роки старший за їхню дитину та почувався цілковито некваліфікованим.

У мене, вже старшого пастора, зʼявилося таке ж відчуття, коли я сидів із чоловіком, який так довго нехтував своєю дружиною, що вона зрештою покинула його. Він запитав у мене поради, втім я не був упевнений, що зможу йому допомогти.

Ще раз я відчув це через кілька років, усвідомивши, що до певної міри занедбав власну дружину, й тепер мені потрібно рости в цій сфері. Я не знав, з чого почати.

Спільним у всіх цих сценаріях є відчуття неспроможності. Вона каже нам про те, що наші обмежені ресурси зменшують наш внесок.

Це модель, яку нам вкладають у голову з дитинства. Ми дізнаємося, що є великі люди, котрі звершують велике, також є посередні, що роблять посереднє. Врешті-решт, є набагато більша група з категорії нижче середнього, що займаються відповідним їхньому рівню.

Юнацький і дитячий спорт — яскравий приклад цього. Великі діти здобувають багато ігрового часу, посередні — заповнюють прогалини та служать заміною, а решта, з нижче середнього рівня, гріють лаву запасних. Іншим прикладом є корпорації: великі люди підіймаються по кар'єрних сходах, посередні — зависають на одному місці, а працівники з нижчої ланки підпадають під скорочення.

Втім, ось що я хочу, щоб ви знали: віра в те, що наші обмеження зменшують наш внесок, є світським мисленням. У ньому немає місця для розуміння Ісуса й того, що Він хоче зробити з нами та через нас.

Ісусе, як би я хотів позбутися цього орієнтованого на результат мислення. Звільни мене від моїх обмежень цього тижня, коли я пізнаю, що означає довіряти Тобі. Амінь.

Отримуйте більше вчення від Піта зі щоденними роздумами у вашу поштову скриньку!