Псалми 102:8-18
Псалми 102:8-18 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Вночі не сплю, вдивляючись, мов одинока пташка на даху. Мене весь час принижували вороги, прокльони слали й збиткувалися з мене. Печаль мав замість їжі, а пив я власні сльози. А це тому, що Ти на мене розлютився: підніс спочатку, а тоді пожбурив геть. Життя моє — лиш тінь, яка зникає, я в’яну, наче скошена трава. Ти ж, Господи, навіки на престолі, і житиме Твоє ім’я із роду в рід. Яви Свою любов горі-Сіону, час втішити її; вже час призначений настав. Її каміння прагнуть бачити Твої раби, бо люблять навіть порох з неї. Народи інші, й ті боятимуться імені Твого, царі народів тих шанують Твою Славу. Це станеться, коли Господь з руїн Сіон підніме й постане там у пишності і славі. Почує Він нужденного молитви, Він не осудить, не зневажить їх.
Псалми 102:8-18 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий. Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів. Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими. Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його, як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини! Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його, бо знає Він створення наше, пам’ятає, що ми порох: чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він, та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його... А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами синів, що Його заповіта додержують, і що пам’ятають накази Його, щоб виконувати їх!
Псалми 102:8-18 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і багатомилостивий. Не назавжди буде Його гнів, не вічним буде Його обурення. Він не вчинив нам згідно з нашими гріхами, не відплатив нам за нашими беззаконнями. Бо як небо високо над землею, так Господь непорушно поставив милість Свою над тими, хто боїться Його. Як віддалений схід від заходу, так віддалив Він наші беззаконня від нас. Як батько милує синів, так Господь виявив милість до тих, які бояться Його. Адже Йому відомо, із чого ми створені: пам’ятай, що ми — порох! Людина — її дні, як трава; вона зацвіла, наче польова квітка, однак пронісся вітер над нею — і її більше не буде, і місця її вже не впізнати. Господнє ж милосердя від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і праведність Його — на синах синів, які зберігають Його завіт і пам’ятають про Його заповіді, щоб виконувати їх.
Псалми 102:8-18 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують. Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю, Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене. Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну. Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід. Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час. Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його. І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї. Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй. Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує. Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.