Псалми 102:8-18

Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують. Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю, Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене. Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну. Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід. Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час. Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його. І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї. Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй. Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує. Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Псалми 102:8-18