Вiд Марка 6:30-46
Вiд Марка 6:30-46 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Всі апостоли повернулися до Ісуса й розповіли про все, що зробили, та чого людей вчили. Навколо завжди було повно людей, які снували туди й сюди, навіть поїсти не було можливості. Тож Ісус сказав апостолам: «Підемо зі Мною в тихе місце, де нам вдасться трохи відпочити». От вони сіли в човен і попливли самі до безлюдного місця. Але чимало людей помітили, як вони відпливали, і впізнали їх, та з усіх міст люди побігли берегом і дісталися до того місця раніше, ніж Ісус та апостоли. Коли Ісус вийшов із човна на берег і побачив великий натовп, то був сповнений жалю до цих людей, бо вони були, наче вівці без пастуха. І почав Ісус навчати їх. День хилився до надвечір’я. Ісусові учні прийшли до Нього й сказали: «Це місце безлюдне, і вже досить пізно. Відпусти людей, щоб вони змогли піти по довколишніх селах і хуторах, та придбати собі якоїсь їжі». Та Ісус відповів апостолам: «Ви нагодуйте їх!» А вони кажуть: «Щоб придбати достатньо їжі для такої купи народу, треба щонайменше двісті динарів». Ісус запитав: «Скільки буханок хліба у вас є? Підіть подивіться». Вони подивилися й кажуть: «П’ять хлібин і дві рибини». Ісус наказав учням розсадити людей на зеленій траві групами по сто й по п’ятдесят чоловік. Взявши п’ять хлібин й дві рибини, Ісус підвів очі до неба й возніс хвалу Богові за їжу. Він розломив хліби і роздав їх Своїм учням, щоб вони нагодували народ. Так само розділив Він між ними усіма й дві рибини. Всі люди поїли й наїлися, а потім учні ще зібрали дванадцять кошиків із залишками їжі. А тих, хто їли, було близько п’яти тисяч чоловіків. Одразу ж після цього Ісус звелів Своїм учням сісти в човен і плисти на інший берег озера, до Вефсаїди, а Сам залишився, щоб відпустити людей. Відпустивши народ, Він пішов на гору помолитися.
Вiд Марка 6:30-46 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Апостоли ж зібралися до Ісуса і розповіли Йому про все, що зробили і чому навчали. І Він сказав їм: Підіть ви одні в пустельне місце і трохи відпочиньте (бо приходило й відходило багато народу, і їм нíколи було й поїсти). І вони відпливли човном у пустельне місце одні. Люди побачили, як вони відпливали, і багато хто впізнав Його, і з усіх міст побігли туди берегом, випередили їх і зібралися до Нього. Ісус, вийшовши, побачив багато людей і зжалився над ними, бо вони були як вівці без пастуха; і почав багато навчати їх. А коли час був уже пізній, підійшли до Нього Його учні й кажуть: Місце тут пустельне, а час уже пізній. Відпусти їх, хай підуть у навколишні хутори й села і куплять собі хліба, бо їм нíчого їсти. Та Він сказав їм у відповідь: Ви дайте їм їсти. Вони кажуть Йому: Чи не піти нам купити на двісті динаріїв хліба і дати їм їсти? Він каже їм: Скільки хлібин у вас є? Підіть подивіться. Вони дізналися й кажуть: П’ять, і дві рибини. Тоді Він наказав їм розсадити всіх групами на зеленій траві, і вони возлягли рядами по сто й по п’ятдесят. Він узяв п’ять хлібин і дві рибини, звів погляд на небо, благословив, розламав хлібини й став роздавати Своїм учням, щоб вони подали народу; і на всіх розділив дві рибини. І всі їли, і наїлися, і ще набрали шматків хліба й риби дванадцять повних кошиків. А тих, що їли хліб, було близько п’яти тисяч чоловіків. І відразу Iсус змусив Своїх учнів сісти в човен і пливти раніше за Нього на той бік у Віфсаїду, поки Сам відпускатиме народ. Попрощавшись із ними, Він пішов на гору помолитись.
Вiд Марка 6:30-46 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили. І сказав Він до них: Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте. Бо багато народу приходило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись. І відпливли вони човном окремо до місця безлюдного. І побачили їх, коли плинули, і багато-хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили. І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати. І, як минуло вже часу доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: Це місце безлюдне, а година вже пізня. Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти. А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти? А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте! І розізнавши, сказали: П’ять хлібів та дві рибі. І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного. І розсілись рядами вони, по сто та по п’ятдесят. І Він узяв п’ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив. І всі їли й наїлися! А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів. А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п’ять чоловіка! І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ. І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на гору.
Вiд Марка 6:30-46 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І посходилися апостоли до Ісуса та сповістили Йому про все: що зробили і чого навчили. А Він каже їм: Ви підіть самі подалі в пустинне місце та відпочиньте трохи! Бо так багато було тих, які приходили й відходили, що навіть не було їм коли попоїсти. Тож вони самі відпливли човном до відлюдного місця. Та побачили їх, як пливли, і багато хто впізнав їх. І пішки люди збіглися туди з усіх міст і прибули раніше за них. Вийшовши, Ісус побачив великий натовп; і змилосердився над ними, бо вони були, як ті вівці, які не мають пастуха, і почав їх багато навчати. І коли минуло чимало часу, учні, підійшовши до Нього, говорили: Це місце пустинне, а пора вже пізня, тож відпусти їх, щоби пішли до навколишніх хуторів і сіл та купили собі щось їсти. Він же у відповідь сказав їм: Дайте ви їм їсти! А вони відповідають Йому: Чи нам піти купити на двісті динаріїв хліба і дати їм їсти? Він же каже їм: Скільки хлібів маєте? Ідіть подивіться. І довідавшись, кажуть: П’ять і дві рибини. І звелів їм посадити всіх групами на зеленій траві. Посідали група за групою: по сто та по п’ятдесят. Узявши п’ять хлібів та дві рибини і звернувши погляд до неба, Він поблагословив, розломив хліби і давав учням Своїм, щоби клали перед ними, і обидві рибини всім розділив. І всі вони поїли й наситилися, а з того, що залишилося, та з риб зібрали дванадцять повних кошиків. А тих, які споживали хліб, було зо п’ять тисяч чоловіків. І негайно Він змусив Своїх учнів сісти в човен і раніше за Нього пливти на той бік, до Витсаїди, а Він тим часом відпустить людей. І, відпустивши їх, Він пішов на гору помолитися.
Вiд Марка 6:30-46 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І посходились апостоли до Ісуса, й сповістили Його про все, й що робили, й чого навчали. І рече до них: Ійдїть ви самі окроме в пусте місце, та відпочиньте трохи; було бо багато, що приходили й відходили, й навіть нїколи було їм їсти. І поплили в пусте місце човном, окроме. І бачив їх народ, як відчалювали, й пізнали Його многі, і збігались туди пішки з усїх городів, та й випередили їх, і посходились до Него. І вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, що були як вівцї, не маючі пастиря; і почав навчати їх багато. І як уже багато часу минуло, приступивши до Него ученики Його, кажуть: Що се пусте місце, і вже час пізний, - відпусти їх, щоб, пійшовши по околичнїх хуторах та селах, купили собі хлїба: не мають бо що їсти. Він же, озвавшись, рече до них: Дайте ви їм їсти. І кажуть Йому: Хиба, пійшовши, купимо за двістї денариїв хлїба, й дамо їм їсти? Він же рече до них: Скільки хлїбів маєте? йдїть та подивіть ся. І, взнавши, кажуть: Пять, та дві риби. І звелїв їм садовити всїх купа коло купи на зеленій траві, і посїдали вони ряд коло ряду по сотням і по півсотням. І, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, благословив, і ламав хлїби, та й давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; й дві риби подїлив усїм. І їли всї, й наситились. І набрали окрушин дванайцять повних кошів, та й із риб. А тих, що їли хлїби, було з пять тисяч чоловіка. І зараз примусив учеників своїх увійти в човен, та плисти на той бік попереду 'д Витсаїдї, поки сам одпустить народ. І, відпустивши їх, пійшов на гору молитись.
