Вiд Марка 3:1-21
Вiд Марка 3:1-21 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І Він знову до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку. І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоровить. І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: Стань посередині! А до них промовляє: У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити? Вони ж мовчали. І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам’янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: Простягни свою руку! І той простяг, і рука йому стала здорова! Фарисеї ж негайно пішли та з іродіянами раду зробили на Нього, як Його погубити. А Ісус із Своїми учнями вийшов над море. І натовп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї, і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання, і з Тиру й Сидону. Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього. І сказав Він до учнів Своїх наготовити човна Йому, через натовп, щоб до Нього не тиснулись. Бо Він багатьох уздоровив, так що хто тільки немочі мав, то тислись до Нього, щоб Його доторкнутись. І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий! А Він їм суворо наказував, щоб вони Його не виявляли. І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього. І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх, і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів. І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро, і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові, і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта та Юду Іскаріотського, що й видав Його. І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з’їсти. І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий.
Вiд Марка 3:1-21 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Якось іншого разу Ісус прийшов до синагоги. Там був чоловік з усохлою рукою. Деякі з євреїв уважно пильнували за Ісусом, аби мати підставу звинуватити Його в тому, що Він зціляє того чоловіка в суботу. Ісус сказав сухорукому: «Встань перед усіма!» Тоді Ісус сказав книжникам і фарисеям: «Чи годиться робити в суботу добро, а чи зло? Рятувати життя чи вбивати?» Та вони змовчали. Ісус суворо подивився на них, але сповнився скорботи через їхню впертість. Він сказав чоловікові: «Простягни руку свою!» Той простягнув руку, й вона зцілилася. Тоді фарисеї пішли геть й почали змовлятися з іродіанцями проти Ісуса, щоб знайти спосіб погубити Його. Ісус і Його учні пішли до озера, а за ними сунув величезний натовп із Ґалилеї, з Юдеї, з Єрусалиму, з Ідумеї, з-за Йордану, з-довкола Тира і Сидона. Всі ці люди прийшли до Ісуса, оскільки почули про діяння Його. Була така тіснява, що Він наказав учням приготувати для Нього невеликого човна, аби люди не задавили Його. Він зцілив багатьох, тож усі хворі намагалися протовпитися, аби доторкнутися до Нього. Коли ж нечисті духи бачили Його, то падали долілиць перед Ним і вигукували: «Ти — Син Божий!» Але ж Він їх суворо попередив, щоб не розголошували, хто Він такий. Піднявшись на гору, Ісус покликав за Собою тих, кого хотів обрати послідовниками Своїми. Вони піднялися до Нього. Ісус обрав дванадцятьох і назвав їх апостолами Своїми, щоб вони були поруч із Ним і щоб міг Він послати їх до інших міст проповідувати. І наділив Він їх владою виганяти демонів. Отже, Він призначив дванадцятьох: Симона, якому Ісус дав ім’я Петро, братів Якова і Іоана, синів Зеведеєвих (яким Він дав імена Воанерґес, що означає «сини грому»), Андрія, Пилипа, Варфоломія, Матвія, Хому, Якова, сина Алфієвого, Тадея, Симона Зилота та Юду Іскаріота, котрий пізніше зрадив Ісуса. Ісус вирушив додому, але знову там зібрався такий натовп, що Ісус і учні Його навіть попоїсти не могли. А рідні Ісуса, почувши про це, вийшли назустріч, щоб забрати Його, бо люди казали, що Він божевільний.
Вiд Марка 3:1-21 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
І знову Iсус увійшов у синагогу, а там був чоловік з усохлою рукою. А за Ним стежили, чи не зцілить його в суботу, щоб звинуватити Його. Він каже чоловіку з усохлою рукою: Стань посередині. А їм каже: У суботу можна робити добро чи робити зло? врятувати життя чи погубити? Вони ж мовчали. Оглянувши їх із гнівом, засмучений закам’янілістю їхніх сердець, Він каже тому чоловіку: Простягни свою руку! Той простягнув, і його рука стала здорова, як і інша. Фарисеї ж вийшли й відразу стали змовлятися з іродіанами проти Нього, щоб погубити Його. А Ісус пішов зі Своїми учнями до моря; і за Ним пішло багато народу з Галілеї, з Іудеї, з Єрусалима, з Ідумеї, Зайордання, і ті, що в околицях Тира й Сидона, — багато народу, почувши про все, що Він робить, прийшло до Нього. І Він сказав Своїм учням тримати для Нього напоготові човен через багатолюдність, щоб вони не тіснили Його. Бо Він зцілив багатьох, тому всі, хто мав недуги, тиснулися до Нього, щоб доторкнутися до Нього. І нечисті духи, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти Син Божий! Та Він суворо забороняв їм розголошувати про Нього. Зійшовши на гору, Він покликав до Себе тих, кого Сам хотів, і вони прийшли до Нього. І призначив Дванадцятьох, щоб вони були з Ним і щоб посилати їх проповідувати і мати владу зціляти від хвороб і виганяти бісів: Симона, якому дав ім’я Петро, Якова Зеведеєвого та Іоана, брата Якова, яким дав ім’я Воанергес, тобто «сини грому», Андрія, Филипа, Варфоломія, Матвія, Хому, Якова Алфеєвого, Фадея, Симона Кананіта та Іуду Іскаріота, який і зрадив Його. Приходять вони в дім, і знову зібрався народ, так що вони не могли й поїсти хліба. Почувши про це, Його рідні пішли взяти Його, бо казали: Він не при Собі.
Вiд Марка 3:1-21 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І Він знову до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку. І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоровить. І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: Стань посередині! А до них промовляє: У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити? Вони ж мовчали. І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам’янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: Простягни свою руку! І той простяг, і рука йому стала здорова! Фарисеї ж негайно пішли та з іродіянами раду зробили на Нього, як Його погубити. А Ісус із Своїми учнями вийшов над море. І натовп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї, і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання, і з Тиру й Сидону. Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього. І сказав Він до учнів Своїх наготовити човна Йому, через натовп, щоб до Нього не тиснулись. Бо Він багатьох уздоровив, так що хто тільки немочі мав, то тислись до Нього, щоб Його доторкнутись. І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий! А Він їм суворо наказував, щоб вони Його не виявляли. І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього. І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх, і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів. І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро, і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові, і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта та Юду Іскаріотського, що й видав Його. І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з’їсти. І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий.
Вiд Марка 3:1-21 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І Він прийшов знову до синагоги. А там був чоловік, який мав суху руку. Тож стежили за Ним, чи зцілить його в суботу, щоб Його звинуватити. І каже чоловікові, який мав суху руку: Стань посередині. А їх запитує: У суботу годиться робити добро чи робити зло, душу спасти чи погубити? Вони ж мовчали. І, глянувши на них з обуренням, засмучений закам’янілістю їхніх сердець, Він каже чоловікові: Простягни руку! Той простягнув — і його рука стала здоровою. І вийшли фарисеї, і відразу ж разом з іродіянами зібрали раду проти Нього, як Його погубити. А Ісус відійшов зі Своїми учнями до моря, і багато людей пішло за Ним з Галилеї та з Юдеї, з Єрусалима та з Ідумеї, із Зайордання, з Тира й Сидона. Великий натовп, почувши, що робив Він, зібрався до Нього. І сказав Своїм учням приготувати човен, щоб народ не тіснив Його; бо Він оздоровив багатьох, тож ті, хто мав недуги, кидалися до Нього, аби до Нього доторкнутися. І нечисті духи, коли бачили Його, падали долілиць перед Ним і кричали, вигукуючи: Ти — Син Божий! Та Він суворо наказав їм, щоб не виявляли Його. Ісус вийшов на гору і закликав тих, кого Сам хотів, і вони прийшли до Нього. Він призначив дванадцятьох, яких назвав апостолами, аби були з Ним, і щоби посилати їх проповідувати, і щоб вони мали владу виганяти бісів. Він призначив дванадцятьох і дав Симонові ім’я Петро, а Якову Зеведеєвому та Іванові, братові Якова, дав ім’я Воанергес, тобто сини грому; і Андрія, і Филипа, і Вартоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфеєвого, і Тадея, і Симона Кананіта, і Юду Іскаріотського, який і видав Його. І приходить додому; і знову збирається натовп, тож не мали вони змоги навіть хліба попоїсти. Коли Його рідні почули, то вийшли, щоби забрати Його, бо говорили, що Він не в Собі.
Вiд Марка 3:1-21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку. І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його. І рече до сухорукого чоловіка: Стань посерединї. І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали. І, позирнувши на них кругом гнївно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга. І вийшовши Фарисеї, зараз з Iродиянами зробили раду на Него, як Його погубити. Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї, і з Єрусалиму, й з Ідумеї, і зза Йордану; й ті, що кругом Тира та Сидона, натовп великий, прочувши, скільки Він робив, поприходили до Него. І сказав Він ученикам своїм наготовити Йому човна задля народу, щоб не тиснулись до Него. Многих бо сцїлив, так що кидались на Него, щоб приторкнутись до Него, хто з них мав недуги. А духи нечисті, як бачили Його, то падали ниць перед Ним, і кричали, говорячи: Ти єси Син Божий. І остро грозив їм, щоб Його не виявляли. І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотїв сам; і поприходили до Него. І настановив дванайцятьох, щоб були з Ним, і щоб посилати їх проповідувати, і щоб мали силу сцїляти недуги, й виганяти біси. І дав Симонові імя Петр; та Якова Зеведеєвого, та Йоана, брата Якового, й дав їм імена Воанергес, що єсть: Сини громові; та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфеєвого, та Тадея, та Симона Хананця, та Юду Іскариоцького, що зрадив Його. Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба з'їсти. І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.