І Він прийшов знову до синагоги. А там був чоловік, який мав суху руку.
Тож стежили за Ним, чи зцілить його в суботу, щоб Його звинуватити.
І каже чоловікові, який мав суху руку: Стань посередині.
А їх запитує: У суботу годиться робити добро чи робити зло, душу спасти чи погубити? Вони ж мовчали.
І, глянувши на них з обуренням, засмучений закам’янілістю їхніх сердець, Він каже чоловікові: Простягни руку! Той простягнув — і його рука стала здоровою.
І вийшли фарисеї, і відразу ж разом з іродіянами зібрали раду проти Нього, як Його погубити.
А Ісус відійшов зі Своїми учнями до моря, і багато людей пішло за Ним з Галилеї та з Юдеї,
з Єрусалима та з Ідумеї, із Зайордання, з Тира й Сидона. Великий натовп, почувши, що робив Він, зібрався до Нього.
І сказав Своїм учням приготувати човен, щоб народ не тіснив Його;
бо Він оздоровив багатьох, тож ті, хто мав недуги, кидалися до Нього, аби до Нього доторкнутися.
І нечисті духи, коли бачили Його, падали долілиць перед Ним і кричали, вигукуючи: Ти — Син Божий!
Та Він суворо наказав їм, щоб не виявляли Його.
Ісус вийшов на гору і закликав тих, кого Сам хотів, і вони прийшли до Нього.
Він призначив дванадцятьох, яких назвав апостолами, аби були з Ним, і щоби посилати їх проповідувати,
і щоб вони мали владу виганяти бісів.
Він призначив дванадцятьох і дав Симонові ім’я Петро,
а Якову Зеведеєвому та Іванові, братові Якова, дав ім’я Воанергес, тобто сини грому;
і Андрія, і Филипа, і Вартоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфеєвого, і Тадея, і Симона Кананіта,
і Юду Іскаріотського, який і видав Його.
І приходить додому; і знову збирається натовп, тож не мали вони змоги навіть хліба попоїсти.
Коли Його рідні почули, то вийшли, щоби забрати Його, бо говорили, що Він не в Собі.