Вiд Матвiя 8:1-27
Вiд Матвiя 8:1-27 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Коли Ісус зійшов з гори, великий натовп сунув за Ним. Там був прокажений, який підійшов до Ісуса і, впавши долілиць перед Ним, благав: «Господи, якщо на те воля Твоя, Ти можеш зцілити мене». Тоді Ісус простягнув руку, торкнувся прокаженого й сказав: «Моя воля! Зцілися!» Тієї ж миті проказа зійшла з нього і він очистився від хвороби. Тоді Ісус наказав йому: «Дивися ж, нікому не кажи про це. Краще піди й покажися священику, та принеси пожертву за своє очищення, як наказував Мойсей. Це й буде свідченням твого одужання». Коли Ісус знов прийшов до Капернаума, до Нього підійшов римський сотник і, благаючи про допомогу, мовив: «Мій слуга лежить удома немічний, страждаючи від непосильного болю». Тоді Ісус пообіцяв йому: «Я прийду, щоб зцілити його». У відповідь сотник сказав: «Господи! Я недостойний, щоб Ти заходив до моєї оселі, але лише накажи, й слуга мій одужає. Я знаю це, бо я сам людина підвладна, та маю солдатів, підвладних мені. Коли я кажу одному з них: „Йди геть!” — то він іде. Кажу іншому: „Йди сюди!” — і він приходить. Скажу слузі своєму: „Зроби це!” — і він виконує». Почувши це, Ісус був дуже вражений й сказав тим людям, котрі слідували за Ним: «Істинно кажу вам, такої великої віри Я ні в кого не зустрічав — навіть у людей Ізраїлю. Кажу вам більше того: багато хто прийдуть зі сходу та заходу й будуть їсти разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Божому. Справжні ж спадкоємці Царства будуть вигнані геть у темряву, де буде плач людський та скрегіт зубів від болю». По тому Ісус мовив до сотника: «Йди собі! Твій слуга одужає і станеться це так, як ти у те повірив». І слуга сотника відразу ж одужав. Коли Ісус прийшов до хати Петра, то побачив його тещу, яка лежала в лихоманці. І торкнувся Він її руки, й лихоманка залишила жінку. Та підвелася й почала прислуговувати Йому. Коли настав вечір, до Нього привели багатьох одержимих нечистим, й Ісус вигнав злих духів словом, та зцілив усіх хворих, щоб збулося сказане через пророка Ісаю: «Він забрав усі наші хвороби й поніс наші недуги». Побачивши натовп, Ісус наказав Своїм учням переплисти на інший берег озера. Тоді один із законників, підійшовши до Нього, мовив: «Учителю, я піду за Тобою, хоч куди б Ти йшов». Ісус відповів на те: «Лисиці мають нори, а птахи небесні — гнізда, але Син Людський не має місця, де Він зможе відпочити». Інший учень сказав Йому: «Господи, дозволь мені спершу піти та поховати мого батька». Однак Ісус відповів: «Йди за Мною, нехай мертві самі ховають своїх померлих». Ісус сів у човен, а за Ним й усі Його учні. Після того, як вони відпливли від берега, налетів штормовий вітер, та такий дужий, що хвилі почали заливати човен, але Ісус спав. Тоді учні розбудили Його й кажуть: «Господи! Порятуй нас, ми гинемо!» Ісус сказав їм: «Чого ви злякалися, маловіри?» Тоді Він встав і наказав вітру й хвилям вгамуватися, і на озері запала тиша. Всі учні були здивовані й спитали: «Хто ж це Такий, що навіть вітер й води підкоряються Йому?»
Вiд Матвiя 8:1-27 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Коли Він зійшов з гори, за Ним пішло багато народу. І ось підійшов прокажений і, поклоняючись Йому, сказав: Господи, якщо Ти схочеш, Ти можеш мене очистити. Ісус, простягнувши руку, доторкнувся до нього й каже: Хочу, очисться! І той відразу очистився від своєї прокази. Ісус каже йому: Дивись, нікому про це не кажи, а піди покажися священнику й принеси дар, який наказав Мойсей, для свідчення їм. Коли Ісус увійшов у Капернаум, до Нього підійшов сотник і став благати Його: Господи, мій слуга лежить удома паралізований і страшно мучиться. Ісус каже йому: Я прийду і зцілю його. Сотник сказав у відповідь: Господи, я не гідний, щоб Ти ввійшов під мій дах, але тільки скажи слово — і мій слуга одужає. Бо і сам я людина під владою, яка має підлеглих воїнів, та кажу одному: Піди, — і він іде; і іншому: Прийди, — і він приходить; і своєму рабу: Зроби це, — і він робить. Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: Істинно вам кажу: навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри. Кажу вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і возляже з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному, а сини Царства будуть кинуті в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів. І сказав Ісус сотнику: Іди, і, як ти повірив, так хай і буде тобі. І його слуга в ту ж мить одужав. Прийшовши у дім Петра, Ісус побачив, що його теща лежала в гарячці. Він доторкнувся до її руки — і гарячка залишила її, і вона встала і почала прислуговувати їм. А коли настав вечір, до Нього привели багатьох біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх хворих, щоб збулося сказане через пророка Ісаю: Він Сам узяв наші немочі і поніс наші хвороби. Побачивши навколо Себе багато народу, Ісус наказав відпливти на той бік. І підійшов один книжник і сказав Йому: Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов. Ісус каже йому: Лисиці мають нори, і пташки небесні — гнізда, а Син Людський не має де й голови прихилити. Інший з Його учнів сказав Йому: Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька. Та Ісус сказав йому: Іди за Мною і залиш мертвим ховати своїх мерців. Коли Він сів у човен, слідом за Ним сіли Його учні. І ось піднялася велика буря на морі, так що човен накривало хвилями; а Він спав. Його учні, підійшовши, розбудили Його й кажуть: Господи, врятуй нас, ми гинемо! Він сказав їм: Чому ви такі боязкі, маловіри? Тоді встав, заборонив вітрам і морю — і настала велика тиша. Люди ж здивувались і казали: Хто це такий, що і вітри, і море слухаються Його?
Вiд Матвiя 8:1-27 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов натовп великий. І ось підійшов прокажений, уклонився Йому та й сказав: Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене! А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: Хочу, будь чистий! І тієї хвилини очистився той від своєї прокази. І говорить до нього Ісус: Гляди, не розповідай нікому. Але йди, покажися священикові, та дар принеси, якого Мойсей заповів, їм на свідоцтво. А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його, кажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає. Він говорить йому: Я прийду й уздоровлю його. А сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, і видужає мій слуга! Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить. Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри! Кажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом. Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!... І сказав Ісус сотникові: Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться! І тієї ж години одужав слуга його. Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці. І Він доторкнувся руки її, і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуговувала! А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього, і Він словом Своїм вигнав духів, а недужих усіх уздоровив, щоб справдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Він узяв наші немочі, і недуги поніс. А як угледів Ісус навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік. І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди ти пішов! Промовляє до нього Ісус: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити... А інший із учнів промовив до Нього: Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати. А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх! І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні. І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав... І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо! А Він відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й морю, і тиша велика настала... А народ дивувався й казав: Хто ж це такий, що вітри та море слухняні Йому?
Вiд Матвiя 8:1-27 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Коли Ісус зійшов з гори, за Ним пішов великий натовп. І ось прокажений, прийшовши, кланявся Йому й говорив: Господи, коли хочеш, Ти можеш мене очистити. [Ісус], простягнувши руку, доторкнувся до нього, кажучи: Хочу, стань чистим! — і він вмить очистився від прокази. А Ісус йому каже: Дивися, нікому не розповідай, але йди, покажися священикові та принеси дар, який наказав Мойсей [у Законі] на свідчення їм. Коли ж Він увійшов у Капернаум, до Нього підійшов сотник, благаючи Його і промовляючи: Господи, слуга мій лежить вдома паралізований, тяжко мучиться. [Ісус] йому каже: Я піду й оздоровлю його. У відповідь сотник сказав: Господи, я не достойний, щоб Ти ввійшов під мій дах, але тільки скажи слово, — і мій слуга одужає. Тому що і я людина під владою, і в себе маю воїнів; кажу цьому: Іди! — і йде; іншому: Прийди! — і приходить; моєму рабові: Зроби це! — і робить. А Ісус, коли почув, здивувався і сказав тим, які йшли за Ним: Запевняю вас: ні в кого в Ізраїлі не знайшов Я стільки віри. Кажу вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і сяде з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному, а сини Царства будуть викинуті в навколишню темряву; там буде плач і скрегіт зубів. А сотникові Ісус сказав: Іди, нехай буде тобі так, як ти повірив. І його слуга тієї ж миті одужав. Коли Ісус прийшов до хати Петра, то побачив його тещу, яка лежала в гарячці; Він доторкнувся до її руки, — і гарячка покинула її; вона встала й служила Йому. А як звечоріло, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він словом вигнав духів та зцілив усіх хворих, щоби збулося сказане через пророка Ісаю, який говорив: Він узяв наші недуги і поніс хвороби. Коли Ісус побачив навколо Себе багато народу, то наказав [учням] відплисти на другий бік. Підійшов один книжник і сказав Йому: Учителю, я йтиму за Тобою, куди б Ти не йшов. Ісус же йому каже: Лисиці мають нори, небесні птахи — гнізда, а Син Людський не має, де голови прихилити. А інший з Його учнів сказав Йому: Господи, дозволь мені спершу піти й поховати свого батька. Та Ісус каже йому: Йди за Мною і залиши мертвим ховати своїх мерців. Як увійшов Він до човна, за Ним пішли Його учні. І ось здійнялася велика буря на морі, аж хвилі заливали човен, а Він спав. Підійшовши, [Його учні] розбудили Його, кажучи: Господи, рятуй, гинемо! А Він каже їм: Чого боїтеся, маловіри? Тоді Він устав і наказав вітрам та морю, — і настала велика тиша. А люди дивувалися й говорили: Хто Він такий, що й вітри, і море Йому підкоряються?
Вiд Матвiя 8:1-27 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Як же зійшов з гори, багато народу йшло слїдом за Ним. Коли се приступив прокажений і вклонивсь Йому, кажучи: Господи, коли хочеш, то зможеш очистити мене, І простяг Ісус руку, й приторкнувсь до него, й рече: Хочу, очистись. І зараз очистилась проказа його. І рече до него Ісус: Гледи ж, не кажи нїкому, а йди та покажись священикові, й принеси дар, який повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм. А як увійшов Ісус у Капернаум, приступив до Него сотник, благаючи Його, й говорячи: Господи, слуга мій лежить дома розслаблений, і тяжко мучить ся. І рече до него Ісус: Я пійду та сцїлю його. Озвав ся же сотник і сказав: Господи, не заслужив я того, щоб Ти ввійшов під мою стелю; а промов одно слово, то й одужає слуга мій. Бо сам я чоловік під властю, і маю воїни під собою; і скажу сьому: Йди, то й іде; а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби те, то й робить. Почувши се Ісус, дивував ся, і рече до тих, що йшли слїдом за Ним: Істино кажу вам: Навіть в Ізраїлї не знайшов я такої віри. І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному, а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів. І рече Ісус до сотника: Йди, і, як вірував єси, станеть ся тобі. І одужав слуга його тієї самої години. І прийшов Ісус до Петрової господи, та й побачив, що теща його лежить у пропасницї. І приторкнувсь до руки її, й покинула пропасниця її; й вставши вона, послуговала їм. Як же настав вечір, приведено до Него багато біснуватих; і повиганяв Він біси словом, і сцїлив усїх недужих; щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи: Узяв Він на себе недуги наші, й понїс болещі наші. Як же побачив Ісус великий натовп кругом себе, то звелїв плисти на той бік. І приступивши один письменник, каже до Него: Учителю, пійду слїдом за Тобою, куди б Ти нї пійшов. Ісус же рече до него: Лисицї мають нори, й птаство небесне гнїзда; Синові ж чоловічому нїде й голови прихилити. Другий же ученик Його каже до Него: Господи, дозволь менї перш пійти поховати батька мого. Ісус ж рече до него: Йди слїдом за мною; нехай мертві ховають мерцї свої. І, як увійшов у човен, поввіходили слїдом за Ним ученики Його. Аж ось схопилась велика хуртовина на морі, така що филя заливала човна; Він же спав. І, приступивши ученики Його, розбудили Його, кажучи: Господи, спаси нас: погибаємо. І рече до них: Чого ви злякались, маловірні? Тодї встав, і погрозив вітрам та морю; і настала велика тиша. Люде ж дивувались, говорячи: Хто се такий, що й вітри й море слухають Його!