Матвія 8:1-27

Матвія 8:1-27 НУП

Коли Він зійшов з гори, за Ним пішло багато народу. І ось підійшов прокажений і, поклоняючись Йому, сказав: Господи, якщо Ти схочеш, Ти можеш мене очистити. Ісус, простягнувши руку, доторкнувся до нього й каже: Хочу, очисться! І той відразу очистився від своєї прокази. Ісус каже йому: Дивись, нікому про це не кажи, а піди покажися священнику й принеси дар, який наказав Мойсей, для свідчення їм. Коли Ісус увійшов у Капернаум, до Нього підійшов сотник і став благати Його: Господи, мій слуга лежить удома паралізований і страшно мучиться. Ісус каже йому: Я прийду і зцілю його. Сотник сказав у відповідь: Господи, я не гідний, щоб Ти ввійшов під мій дах, але тільки скажи слово — і мій слуга одужає. Бо і сам я людина під владою, яка має підлеглих воїнів, та кажу одному: Піди, — і він іде; і іншому: Прийди, — і він приходить; і своєму рабу: Зроби це, — і він робить. Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: Істинно вам кажу: навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри. Кажу вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і возляже з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному, а сини Царства будуть кинуті в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів. І сказав Ісус сотнику: Іди, і, як ти повірив, так хай і буде тобі. І його слуга в ту ж мить одужав. Прийшовши у дім Петра, Ісус побачив, що його теща лежала в гарячці. Він доторкнувся до її руки — і гарячка залишила її, і вона встала і почала прислуговувати їм. А коли настав вечір, до Нього привели багатьох біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх хворих, щоб збулося сказане через пророка Ісаю: Він Сам узяв наші немочі і поніс наші хвороби. Побачивши навколо Себе багато народу, Ісус наказав відпливти на той бік. І підійшов один книжник і сказав Йому: Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов. Ісус каже йому: Лисиці мають нори, і пташки небесні — гнізда, а Син Людський не має де й голови прихилити. Інший з Його учнів сказав Йому: Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька. Та Ісус сказав йому: Іди за Мною і залиш мертвим ховати своїх мерців. Коли Він сів у човен, слідом за Ним сіли Його учні. І ось піднялася велика буря на морі, так що човен накривало хвилями; а Він спав. Його учні, підійшовши, розбудили Його й кажуть: Господи, врятуй нас, ми гинемо! Він сказав їм: Чому ви такі боязкі, маловіри? Тоді встав, заборонив вітрам і морю — і настала велика тиша. Люди ж здивувались і казали: Хто це такий, що і вітри, і море слухаються Його?