Коли Ісус зійшов з гори, за Ним пішов великий натовп.
І ось прокажений, прийшовши, кланявся Йому й говорив: Господи, коли хочеш, Ти можеш мене очистити.
[Ісус], простягнувши руку, доторкнувся до нього, кажучи: Хочу, стань чистим! — і він вмить очистився від прокази.
А Ісус йому каже: Дивися, нікому не розповідай, але йди, покажися священикові та принеси дар, який наказав Мойсей [у Законі] на свідчення їм.
Коли ж Він увійшов у Капернаум, до Нього підійшов сотник, благаючи Його
і промовляючи: Господи, слуга мій лежить вдома паралізований, тяжко мучиться.
[Ісус] йому каже: Я піду й оздоровлю його.
У відповідь сотник сказав: Господи, я не достойний, щоб Ти ввійшов під мій дах, але тільки скажи слово, — і мій слуга одужає.
Тому що і я людина під владою, і в себе маю воїнів; кажу цьому: Іди! — і йде; іншому: Прийди! — і приходить; моєму рабові: Зроби це! — і робить.
А Ісус, коли почув, здивувався і сказав тим, які йшли за Ним: Запевняю вас: ні в кого в Ізраїлі не знайшов Я стільки віри.
Кажу вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і сяде з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному,
а сини Царства будуть викинуті в навколишню темряву; там буде плач і скрегіт зубів.
А сотникові Ісус сказав: Іди, нехай буде тобі так, як ти повірив. І його слуга тієї ж миті одужав.
Коли Ісус прийшов до хати Петра, то побачив його тещу, яка лежала в гарячці;
Він доторкнувся до її руки, — і гарячка покинула її; вона встала й служила Йому.
А як звечоріло, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він словом вигнав духів та зцілив усіх хворих,
щоби збулося сказане через пророка Ісаю, який говорив: Він узяв наші недуги і поніс хвороби.
Коли Ісус побачив навколо Себе багато народу, то наказав [учням] відплисти на другий бік.
Підійшов один книжник і сказав Йому: Учителю, я йтиму за Тобою, куди б Ти не йшов.
Ісус же йому каже: Лисиці мають нори, небесні птахи — гнізда, а Син Людський не має, де голови прихилити.
А інший з Його учнів сказав Йому: Господи, дозволь мені спершу піти й поховати свого батька.
Та Ісус каже йому: Йди за Мною і залиши мертвим ховати своїх мерців.
Як увійшов Він до човна, за Ним пішли Його учні.
І ось здійнялася велика буря на морі, аж хвилі заливали човен, а Він спав.
Підійшовши, [Його учні] розбудили Його, кажучи: Господи, рятуй, гинемо!
А Він каже їм: Чого боїтеся, маловіри? Тоді Він устав і наказав вітрам та морю, — і настала велика тиша.
А люди дивувалися й говорили: Хто Він такий, що й вітри, і море Йому підкоряються?