Матвія 8:1-27

Матвія 8:1-27 УТТ

Коли Ісус зійшов з гори, за Ним пішов великий натовп. І ось прокажений, прийшовши, кланявся Йому й говорив: Господи, коли хочеш, Ти можеш мене очистити. [Ісус], простягнувши руку, доторкнувся до нього, кажучи: Хочу, стань чистим! — і він вмить очистився від прокази. А Ісус йому каже: Дивися, нікому не розповідай, але йди, покажися священикові та принеси дар, який наказав Мойсей [у Законі] на свідчення їм. Коли ж Він увійшов у Капернаум, до Нього підійшов сотник, благаючи Його і промовляючи: Господи, слуга мій лежить вдома паралізований, тяжко мучиться. [Ісус] йому каже: Я піду й оздоровлю його. У відповідь сотник сказав: Господи, я не достойний, щоб Ти ввійшов під мій дах, але тільки скажи слово, — і мій слуга одужає. Тому що і я людина під владою, і в себе маю воїнів; кажу цьому: Іди! — і йде; іншому: Прийди! — і приходить; моєму рабові: Зроби це! — і робить. А Ісус, коли почув, здивувався і сказав тим, які йшли за Ним: Запевняю вас: ні в кого в Ізраїлі не знайшов Я стільки віри. Кажу вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і сяде з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному, а сини Царства будуть викинуті в навколишню темряву; там буде плач і скрегіт зубів. А сотникові Ісус сказав: Іди, нехай буде тобі так, як ти повірив. І його слуга тієї ж миті одужав. Коли Ісус прийшов до хати Петра, то побачив його тещу, яка лежала в гарячці; Він доторкнувся до її руки, — і гарячка покинула її; вона встала й служила Йому. А як звечоріло, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він словом вигнав духів та зцілив усіх хворих, щоби збулося сказане через пророка Ісаю, який говорив: Він узяв наші недуги і поніс хвороби. Коли Ісус побачив навколо Себе багато народу, то наказав [учням] відплисти на другий бік. Підійшов один книжник і сказав Йому: Учителю, я йтиму за Тобою, куди б Ти не йшов. Ісус же йому каже: Лисиці мають нори, небесні птахи — гнізда, а Син Людський не має, де голови прихилити. А інший з Його учнів сказав Йому: Господи, дозволь мені спершу піти й поховати свого батька. Та Ісус каже йому: Йди за Мною і залиши мертвим ховати своїх мерців. Як увійшов Він до човна, за Ним пішли Його учні. І ось здійнялася велика буря на морі, аж хвилі заливали човен, а Він спав. Підійшовши, [Його учні] розбудили Його, кажучи: Господи, рятуй, гинемо! А Він каже їм: Чого боїтеся, маловіри? Тоді Він устав і наказав вітрам та морю, — і настала велика тиша. А люди дивувалися й говорили: Хто Він такий, що й вітри, і море Йому підкоряються?