Вiд Луки 4:33-44
Вiд Луки 4:33-44 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Був у синагозі чоловік, одержимий злим духом. Раптом він несамовито закричав: «Що Тобі треба від нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов, щоб знищити нас? Я знаю, хто Ти! Ти — Божий Святий!» Ісус суворо наказав йому: «Вгамуйся й вийди з нього!» Тут нечистий кинув чоловіка перед людьми на землю й, не заподіявши ніякої шкоди, вийшов з нього. Подив охопив усіх присутніх, і вони заговорили поміж собою: «Що ж це за вчення таке? Владно наказує Він нечистим, і ті виходять з людини». Чутка про Нього розійшлися по всіх околицях. Ісус залишив синагогу й попрямував до Симона, якого ще звали Петром. Симонова теща страждала від тяжкої лихоманки, й Ісуса попросили допомогти їй. Ставши над жінкою, Він наказав лихоманці залишити її, й хвороба вийшла геть. Та підвелася й почала прислуговувати їм. Після заходу сонця до Нього привели багатьох хворих на різні недуги. Накладаючи руки на кожного по черзі, Ісус зціляв усіх. І біси також виходили з багатьох людей, вигукуючи: «Ти — Син Божий!» Але Ісус суворо забороняв їм говорити, бо вони знали, що Він — Христос. Як настав день, Ісус залишив оселю й пішов у безлюдне місце, але люди шукали й знайшли Його, бо хотіли перешкодити Йому покинути їх. Та Він сказав їм: «Я мушу повідомити Добру Звістку про Царство Боже також іншим містам, бо саме для цього Мене й було послано». І Він далі проповідував по синагогах Юдеї.
Вiд Луки 4:33-44 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
А в синагозі був чоловік, одержимий духом нечистого біса, і він закричав гучним голосом: Облиш! Що Тобі до нас, Iсусе Назаря´нине? Ти прийшов погубити нас? Знаю Тебе, Хто Ти — Святий Божий! Та Iсус заборонив йому, сказавши: Замовчи і вийди з нього! I біс, кинувши його на середину, вийшов з нього, не заподіявши йому ніякої шкоди. I на всіх напав жах, і вони говорили один одному: Що це за слово, що Він із владою й силою наказує нечистим духам і вони виходять? I чутка про Нього розійшлася по всіх місцях тієї околиці. Вийшовши з синагоги, Він увійшов у дім Симона. Симонова ж теща страждала від сильної гарячки, і Його попросили за неї. Він став над нею і заборонив гарячці — і вона залишила її, і та відразу встала й почала прислуговувати їм. А коли заходило сонце, усі, хто мав хворих на різні хвороби, повели їх до Нього, і Він, поклавши на кожного з них руки, зцілив їх. Виходили також і біси з багатьох, кричачи й кажучи: Ти Христос, Син Божий! Та Він забороняв і не дозволяв їм говорити, бо вони знали, що Він Христос. Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустельне місце, і люди шукали Його, і прийшли до Нього, і хотіли утримати Його, щоб Він не йшов від них. Та Він сказав їм: I іншим містам Мені треба благовістити Царство Боже, бо для цього Я і посланий. I Він проповідував у синагогах Галілеї.
Вiд Луки 4:33-44 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом: Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий... А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши. І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?... І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю. А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його. І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала. Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв. Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він. Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив. Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано. І Він проповідував по синагогах Галілеї.
Вiд Луки 4:33-44 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
А в синагозі був чоловік, який мав нечистого духа — демона. І він закричав гучним голосом: Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи Ти прийшов вигубити нас? Я знаю, хто Ти, — Святий Божий! Та Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни й вийди з нього! І демон, кинувши його на саму середину, вийшов з нього, зовсім не заподіявши йому шкоди. І всіх охопив жах. І вони говорили одне одному, кажучи: Що це за вчення, яке владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять? І розходилася чутка про Нього по всіх місцях околиці. Вийшовши із синагоги, Він увійшов у дім Симона. А Симонова теща була у великій гарячці. І Його просили за неї. Ставши над нею, Він наказав гарячці, і вона залишила її. Відразу ж, уставши, вона служила їм. Коли ж заходило сонце, усі, які мали хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, а Він, покладаючи на кожного з них руки, оздоровляв їх. З багатьох виходили біси, викрикуючи й гукаючи: Ти — Син Божий! Та Він їм забороняв і не давав говорити, бо вони знали, що Він Христос. Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустинне місце. А люди шукали Його, і коли знайшли, стримували Його, щоб Він не залишав їх. Та Він сказав їм: І іншим містам Мені належить благовістити Боже Царство, бо на те Я посланий. І Він проповідував по юдейських синагогах.
Вiд Луки 4:33-44 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І був у школї чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим, кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий. І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нїчого не зашкодивши йому. І обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелїває нечистим духам, і виходять? І розійшов ся поголос про Него скрізь по всїй околицї. Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї. І, ставши над нею, погрозив пропасницї, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм. Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх. Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос. Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них. Він же рече до них: Що й иншим городам благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий. І проповідував по школах Галилейських.