А в синагозі був чоловік, одержимий духом нечистого біса, і він закричав гучним голосом:
Облиш! Що Тобі до нас, Iсусе Назаря´нине? Ти прийшов погубити нас? Знаю Тебе, Хто Ти — Святий Божий!
Та Iсус заборонив йому, сказавши: Замовчи і вийди з нього! I біс, кинувши його на середину, вийшов з нього, не заподіявши йому ніякої шкоди.
I на всіх напав жах, і вони говорили один одному: Що це за слово, що Він із владою й силою наказує нечистим духам і вони виходять?
I чутка про Нього розійшлася по всіх місцях тієї околиці.
Вийшовши з синагоги, Він увійшов у дім Симона. Симонова ж теща страждала від сильної гарячки, і Його попросили за неї.
Він став над нею і заборонив гарячці — і вона залишила її, і та відразу встала й почала прислуговувати їм.
А коли заходило сонце, усі, хто мав хворих на різні хвороби, повели їх до Нього, і Він, поклавши на кожного з них руки, зцілив їх.
Виходили також і біси з багатьох, кричачи й кажучи: Ти Христос, Син Божий! Та Він забороняв і не дозволяв їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустельне місце, і люди шукали Його, і прийшли до Нього, і хотіли утримати Його, щоб Він не йшов від них.
Та Він сказав їм: I іншим містам Мені треба благовістити Царство Боже, бо для цього Я і посланий.
I Він проповідував у синагогах Галілеї.