Луки 4:33-44

Луки 4:33-44 УТТ

А в синагозі був чоловік, який мав нечистого духа — демона. І він закричав гучним голосом: Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи Ти прийшов вигубити нас? Я знаю, хто Ти, — Святий Божий! Та Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни й вийди з нього! І демон, кинувши його на саму середину, вийшов з нього, зовсім не заподіявши йому шкоди. І всіх охопив жах. І вони говорили одне одному, кажучи: Що це за вчення, яке владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять? І розходилася чутка про Нього по всіх місцях околиці. Вийшовши із синагоги, Він увійшов у дім Симона. А Симонова теща була у великій гарячці. І Його просили за неї. Ставши над нею, Він наказав гарячці, і вона залишила її. Відразу ж, уставши, вона служила їм. Коли ж заходило сонце, усі, які мали хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, а Він, покладаючи на кожного з них руки, оздоровляв їх. З багатьох виходили біси, викрикуючи й гукаючи: Ти — Син Божий! Та Він їм забороняв і не давав говорити, бо вони знали, що Він Христос. Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустинне місце. А люди шукали Його, і коли знайшли, стримували Його, щоб Він не залишав їх. Та Він сказав їм: І іншим містам Мені належить благовістити Боже Царство, бо на те Я посланий. І Він проповідував по юдейських синагогах.

Прочитати Луки 4