Вiд Луки 22:24-38
Вiд Луки 22:24-38 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого. Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться. Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець. Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець. Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх, і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів, щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих. І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю. Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою! А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в’язниці й на смерть! Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене... І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого. А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча. Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується. І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!
Вiд Луки 22:24-38 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Також серед учнів Ісусових спалахнула суперечка про те, хто з них вважається найбільшим. Але Ісус сказав їм: «Царі поганські панують над своїми народами. І ті, хто має владу над людьми, вимагають, щоб їх називали благодійниками. Але ж ви не поводьте себе так. Навпаки, найбільший з-поміж вас мусить стати як найменший, а пан — ніби слуга. Бо хто значніший: той, хто сидить за столом, чи той, хто йому прислуговує? Чи не той, хто сидить за столом? Але Я серед вас як той, хто прислуговує. Ви зосталися зі Мною в Моїх випробуваннях. І Я заповідаю вам Царство так само, як Мій Батько заповідав Його Мені. То ви сидітимете за Моїм столом у Царстві Небесному, будете їсти й пити зі Мною. Саме вам сидіти на престолах, щоб судити дванадцять племен ізраїльських». «Симоне, Симоне, послухай! Сатана просив дозволу перевірити вас, неначе селянин перевіряє пшеницю, відділяючи добре зерно від поганого. Та Я молився за тебе, щоб не втратив ти віру. То ж коли ти, Симоне, знов повернешся до Мене, укріпи віру братів своїх». Однак Симон, якого ще звали Петром, відповів: «Господи, я готовий іти з Тобою до в’язниці й навіть на смерть». Але Ісус промовив: «Кажу тобі, Петре: ще й півень не проспіває уранці, ти тричі зречешся Мене». І звернувся Ісус до Своїх учнів: «Коли Я посилав вас без гаманця, торби й сандалів, чи вам чогось бракувало?» Вони відповіли: «Нічого». Ісус продовжував: «Але зараз, якщо хто має гаманця, мусить взяти його. Так само, якщо хто має торбу, хай візьме торбу свою. І якщо хто не має меча, хай продасть свій плащ і придбає меч. Бо кажу вам, що сказане у Святому Писанні мусить збутися зі Мною: „І вважатимуть Його за злочинця”. Так, усе сказане про Мене наближається до здійснення». Учні кажуть: «Господи, подивись, ось тут два мечі». І Він відповів: «Цього достатньо».
Вiд Луки 22:24-38 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Виникла й суперечка між ними, хто з них має вважатись найбільшим. Він же сказав їм: Царі язичників панують над ними, і їхні володарі називаються доброчинцями. А ви не будьте такі: а найбільший серед вас нехай буде як наймолодший, і керівник — як слуга. Бо хто більший: той, хто возлежить, чи той, хто прислуговує? Чи не той, хто возлежить? А Я серед вас як той, хто прислуговує. Ви ж пробули зі Мною в Моїх спокусах, і Я заповідаю вам Царство, як заповів Мені Мій Отець, щоб ви їли й пили за Моїм столом у Моєму Царстві і сіли на престолах судити дванадцять племен Iзраїля. I Господь сказав: Симоне, Симоне! Ось сатана випросив, щоб просіяти вас, як пшеницю, та Я молився за тебе, щоб не зникла твоя віра; і ти, коли навернешся, утверди своїх братів. Петро сказав Йому: Господи, з Тобою я готовий іти і у в’язницю, і на смерть! Та Iсус сказав: Кажу тобі, Петре: не заспіває сьогодні півень, як ти тричі зречешся, що знаєш Мене. I сказав їм: Коли Я посилав вас без калитки, і торби, і сандаль, чи вам бракувало чогось? Вони сказали: Нічого. Він сказав їм: А тепер, хто має калитку, хай візьме її, так само й торбу; а хто не має меча, хай продасть свій одяг і купить. Бо кажу вам, що має ще здійснитися наді Мною оце написане: I до злочинців був зарахований. Бо написане про Мене підійшло до здійснення. Вони сказали: Господи, ось тут два мечі. Він же сказав їм: Досить.
Вiд Луки 22:24-38 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Була й суперечка між ними, хто з них більший. А Ісус сказав їм: Царі народів панують над ними, а ті, хто володіє ними, звуться доброчинцями. Ви ж не так, але більший між вами хай буде як менший, і начальник — як слуга. Хто більший: той, хто сидить, чи той, хто обслуговує? Хіба не той, хто сидить? Я ж серед вас як Той, Хто обслуговує. Ви є ті, які залишилися зі Мною в Моїх випробуваннях; як заповів Мені Мій Отець Царство, так і Я заповідаю вам, — щоб ви їли й пили за Моїм столом у Моєму Царстві, щоб сиділи на престолах і судили дванадцять племен Ізраїля. [Сказав же Господь]: Симоне, Симоне, ось сатана випросив вас, щоби пересіяти, як пшеницю; Я ж благав за тебе, щоб не забракло тобі віри; і ти, коли навернешся, зміцни своїх братів! Той відказав Йому: Господи, з Тобою я готовий іти і до в’язниці, і на смерть. Ісус же мовив: Кажу тобі, Петре, не заспіває півень сьогодні, як ти тричі зречешся Мене, стверджуючи, що не знаєш Мене! І сказав їм: Коли Я послав вас без гаманця, без торби і без взуття, то хіба чогось вам бракувало? Вони ж сказали: Нічого. А Він сказав їм: Але тепер, хто має гаманця, нехай візьме також і торбу, а хто не має, нехай продасть свій одяг і купить меча. Кажу вам, що в Мені має збутися те, що написано: До злочинців зараховано Його, бо те, що сказане про Мене, звершується! Вони сказали: Господи, ось тут два мечі. А Він відповів їм: Достатньо.
Вiд Луки 22:24-38 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим. Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродїями звуть ся. Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший - як слуга. Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга. Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх. І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство, щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих. Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просївати, як пшеницю; я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх. Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти. Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запіє сьогоднї півень, перш нїж тричі відречеш ся, що не знаєш мене. І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого. Рече тодї їм: А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч. Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся. Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволї.