Виникла й суперечка між ними, хто з них має вважатись найбільшим.
Він же сказав їм: Царі язичників панують над ними, і їхні володарі називаються доброчинцями.
А ви не будьте такі: а найбільший серед вас нехай буде як наймолодший, і керівник — як слуга.
Бо хто більший: той, хто возлежить, чи той, хто прислуговує? Чи не той, хто возлежить? А Я серед вас як той, хто прислуговує.
Ви ж пробули зі Мною в Моїх спокусах,
і Я заповідаю вам Царство, як заповів Мені Мій Отець,
щоб ви їли й пили за Моїм столом у Моєму Царстві і сіли на престолах судити дванадцять племен Iзраїля.
I Господь сказав: Симоне, Симоне! Ось сатана випросив, щоб просіяти вас, як пшеницю,
та Я молився за тебе, щоб не зникла твоя віра; і ти, коли навернешся, утверди своїх братів.
Петро сказав Йому: Господи, з Тобою я готовий іти і у в’язницю, і на смерть!
Та Iсус сказав: Кажу тобі, Петре: не заспіває сьогодні півень, як ти тричі зречешся, що знаєш Мене.
I сказав їм: Коли Я посилав вас без калитки, і торби, і сандаль, чи вам бракувало чогось? Вони сказали: Нічого.
Він сказав їм: А тепер, хто має калитку, хай візьме її, так само й торбу; а хто не має меча, хай продасть свій одяг і купить.
Бо кажу вам, що має ще здійснитися наді Мною оце написане: I до злочинців був зарахований. Бо написане про Мене підійшло до здійснення.
Вони сказали: Господи, ось тут два мечі. Він же сказав їм: Досить.