Була й суперечка між ними, хто з них більший.
А Ісус сказав їм: Царі народів панують над ними, а ті, хто володіє ними, звуться доброчинцями.
Ви ж не так, але більший між вами хай буде як менший, і начальник — як слуга.
Хто більший: той, хто сидить, чи той, хто обслуговує? Хіба не той, хто сидить? Я ж серед вас як Той, Хто обслуговує.
Ви є ті, які залишилися зі Мною в Моїх випробуваннях;
як заповів Мені Мій Отець Царство, так і Я заповідаю вам, —
щоб ви їли й пили за Моїм столом у Моєму Царстві, щоб сиділи на престолах і судили дванадцять племен Ізраїля.
[Сказав же Господь]: Симоне, Симоне, ось сатана випросив вас, щоби пересіяти, як пшеницю;
Я ж благав за тебе, щоб не забракло тобі віри; і ти, коли навернешся, зміцни своїх братів!
Той відказав Йому: Господи, з Тобою я готовий іти і до в’язниці, і на смерть.
Ісус же мовив: Кажу тобі, Петре, не заспіває півень сьогодні, як ти тричі зречешся Мене, стверджуючи, що не знаєш Мене!
І сказав їм: Коли Я послав вас без гаманця, без торби і без взуття, то хіба чогось вам бракувало? Вони ж сказали: Нічого.
А Він сказав їм: Але тепер, хто має гаманця, нехай візьме також і торбу, а хто не має, нехай продасть свій одяг і купить меча.
Кажу вам, що в Мені має збутися те, що написано: До злочинців зараховано Його, бо те, що сказане про Мене, звершується!
Вони сказали: Господи, ось тут два мечі. А Він відповів їм: Достатньо.