Вiд Луки 15:11-31
Вiд Луки 15:11-31 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
І сказав Ісус: «У одного чоловіка було двоє синів. Молодший син якось попросив: „Батьку, віддай мені мою частку майна”. І батько розділив своє добро між синами. А незабаром молодший син продав майно, забрав усі гроші й вирушив у далекі краї. Жив він там безладно й розтринькав усі гроші. І коли він витратив останнє, напав на ту країну, де він мешкав, жорстокий голод, та син впав у нужду. Тоді він пішов і найнявся до одного з мешканців тієї країни. Той послав його в свій маєток годувати свиней. Годуючи свиней, він ладен був набити живіт хоча б лушпинням, що їли свині, але й того йому не давали. Опам’ятавшись, він сказав собі: „Наймані робітники в мого батька мають їжі вволю, а я тут з голоду гину! Відразу вирушу до свого батька і скажу йому: „Батьку, я грішний перед Богом і перед тобою; я не гідний більше називатися твоїм сином. Дозволь мені бути одним із твоїх наймитів”. І підвівшись, він подався до свого батька. Батько ще здалеку побачив, що він наближається, і сповнився милосердя до нього. Він побіг назустріч синові, обняв його й поцілував». Син промовив до нього: „Батьку, я грішний перед небом і перед тобою. Я більше не гідний називатися твоїм сином”. Але батько наказав слугам: „Мерщій принесіть найкраще вбрання і вдягніть його. Надіньте перстень на руку йому й сандалі на його ноги. І приведіть вгодоване теля. Заріжте його й приготуйте обід — ми будемо святкувати! Бо цей мій син, який помер, а тепер повернувся до життя; загубився, а тепер знайшовся!” І вони почали святкувати». «Тим часом старший син був у полі. Коли він, повертаючись, наблизився до дому, то почув музику й танці. Він покликав одного із слуг і поцікавився, що це все означає. Слуга відповів: „Твій брат прийшов. Батько твій звелів зарізати вгодоване теля на радощах, що повернувся його син живий і здоровий”. Старший син розлютився й не хотів заходити до хати. Отже батько вийшов і намагався заспокоїти його. Та він відповів батькові: „Послухай! Усі ці роки я вірно служив тобі, й жодного разу не було так, щоб я не виконав твій наказ! Але ти жодного разу не дозволив мені зарізати навіть козу, щоб я міг запросити своїх друзів повеселитися! А коли до тебе повернувся твій син, який розтринькав все твоє добро з повіями, ти наказав зарізати для нього вгодоване теля!” Тоді батько сказав йому: „Сину мій, ти завжди зі мною. Все, що я маю, належить тобі.
Вiд Луки 15:11-31 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
I сказав: В одного чоловіка було два сини. I сказав молодший з них батькові: Батьку, дай мені частину маєтку, що належить мені. I батько розділив між ними майно. Через декілька днів молодший син, зібравши все, подався в далеку країну і промарнував там свій маєток, живучи безпутно. Коли ж він усе розтратив, у тій країні настав сильний голод, і він почав бідувати. I він пішов і пристав до одного громадянина тієї країни, а той послав його на свої поля пасти свиней. I він бажав наповнити свій шлунок стручками, які їли свині, та ніхто не давав йому. Опам’ятавшись, він сказав: Скільки наймитів у мого батька мають вдосталь хліба, а я гину від голоду. Устану, піду до свого батька і скажу йому: Батьку, я згрішив проти неба і перед тобою, і вже не гідний називатися твоїм сином. Візьми мене за одного з твоїх наймитів. Він устав і пішов до свого батька. Коли ж він ще був далеко, його батько побачив його, і зжалився, і побіг, і кинувся йому на шию, і розцілував його. Син же сказав йому: Батьку, я згрішив проти неба і перед тобою, і вже не гідний називатися твоїм сином. Та батько сказав своїм рабам: Принесіть найкращий одяг і вдягніть його, дайте перстень на його руку і сандалі на його ноги. Приведіть відгодоване теля і заріжте: будемо їсти і веселитися. Бо цей син мій був мертвий — і ожив, був загублений — і знайшовся. I почали веселитися. Його ж старший син був на полі, і коли, повертаючись, наблизився до дому, то почув музику й хороводи. I, покликавши одного із слуг, запитав, що це таке. Той сказав йому: Прийшов твій брат, і твій батько зарізав відгодоване теля, бо прийняв його здоровим. Він розгнівався і не хотів увійти. Його ж батько вийшов і став вмовляти його. Та він сказав батькові у відповідь: Я он стільки років служу тобі і ніколи не переступав твого наказу, а ти ніколи не дав мені й козеняти, щоб мені повеселитися зі своїми друзями. А коли цей син твій, який проїв твоє майно з блудницями, прийшов, ти зарізав для нього відгодоване теля. Він же сказав йому: Сину, ти завжди зі мною, і все моє — твоє.
Вiд Луки 15:11-31 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І Він оповів: У чоловіка одного було два сини. І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток. А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати. І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней. І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому. Тоді він спам’ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе... Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів... І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його! І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм... А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги. Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти, бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони. А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці. І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке? А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв. І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його. А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я... Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване... І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє!
Вiд Луки 15:11-31 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І Він розповів: Один чоловік мав двох синів. І молодший з них сказав батькові: Батьку, дай мені належну частину майна! І він поділив між ними майно. А через декілька днів, забравши все, молодший син подався до далекого краю і там розтратив своє майно, живучи розпусно. Як витратив усе, настав великий голод у тому краї, і він став бідувати. Пішов він, та й пристав до одного з громадян тієї землі, а той послав його на свої поля пасти свиней. І бажав він насититися стручками, які їли свині, але ніхто йому не давав. Опам’ятавшись, він сказав: Скільки наймитів мого батька мають у надлишку хліба, а я тут гину з голоду… Устану, піду до свого батька і скажу йому: Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою і вже не гідний зватися твоїм сином; прийми ж мене як одного з твоїх наймитів! Тож він, підійнявшись, пішов до свого батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його й змилосердився; побігши, кинувся йому на шию і поцілував його. А син сказав йому: Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою; я вже не гідний зватися сином твоїм! Та батько сказав своїм рабам: Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть його, дайте перстень йому на руку і взуття на ноги; приведіть відгодоване теля та заколіть; будемо їсти й веселитися, бо цей син мій був мертвий — і ожив, пропав — і знайшовся! І почали веселитися. А його старший син був на полі. Коли, ідучи, наблизився до хати, почув співи й танці. Закликавши одного зі слуг, він запитав: Що це таке? Той сказав йому: Твій брат повернувся, і твій батько заколов відгодоване теля, бо здоровим його прийняв. Тож він розгнівався і не хотів увійти. Його батько вийшов і вмовляв його. Та він у відповідь сказав своєму батькові: Ось, стільки років я тобі служу, ніколи не переступав твоєї заповіді, а ти мені не дав і козеняти, щоб я повеселився з моїми друзями. Коли ж цей син твій, який розтратив твоє майно з блудницями, повернувся, ти заколов йому відгодоване теля! А той відказав йому: Сину, ти завжди зі мною, і все моє — твоє.
Вiд Луки 15:11-31 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Рече ж: Один чоловік мав два сини, і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток. І не по многих днях, зібравши все молодший син, від'їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно. Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток. І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї. І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому. Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю. Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх. І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його. Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм. Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги; і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось: бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись. Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї. І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке. Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв. Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його. Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись; як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване. Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє