I сказав: В одного чоловіка було два сини.
I сказав молодший з них батькові: Батьку, дай мені частину маєтку, що належить мені. I батько розділив між ними майно.
Через декілька днів молодший син, зібравши все, подався в далеку країну і промарнував там свій маєток, живучи безпутно.
Коли ж він усе розтратив, у тій країні настав сильний голод, і він почав бідувати.
I він пішов і пристав до одного громадянина тієї країни, а той послав його на свої поля пасти свиней.
I він бажав наповнити свій шлунок стручками, які їли свині, та ніхто не давав йому.
Опам’ятавшись, він сказав: Скільки наймитів у мого батька мають вдосталь хліба, а я гину від голоду.
Устану, піду до свого батька і скажу йому: Батьку, я згрішив проти неба і перед тобою,
і вже не гідний називатися твоїм сином. Візьми мене за одного з твоїх наймитів.
Він устав і пішов до свого батька. Коли ж він ще був далеко, його батько побачив його, і зжалився, і побіг, і кинувся йому на шию, і розцілував його.
Син же сказав йому: Батьку, я згрішив проти неба і перед тобою, і вже не гідний називатися твоїм сином.
Та батько сказав своїм рабам: Принесіть найкращий одяг і вдягніть його, дайте перстень на його руку і сандалі на його ноги.
Приведіть відгодоване теля і заріжте: будемо їсти і веселитися.
Бо цей син мій був мертвий — і ожив, був загублений — і знайшовся. I почали веселитися.
Його ж старший син був на полі, і коли, повертаючись, наблизився до дому, то почув музику й хороводи.
I, покликавши одного із слуг, запитав, що це таке.
Той сказав йому: Прийшов твій брат, і твій батько зарізав відгодоване теля, бо прийняв його здоровим.
Він розгнівався і не хотів увійти. Його ж батько вийшов і став вмовляти його.
Та він сказав батькові у відповідь: Я он стільки років служу тобі і ніколи не переступав твого наказу, а ти ніколи не дав мені й козеняти, щоб мені повеселитися зі своїми друзями.
А коли цей син твій, який проїв твоє майно з блудницями, прийшов, ти зарізав для нього відгодоване теля.
Він же сказав йому: Сину, ти завжди зі мною, і все моє — твоє.