Iсус Навин 14:6-13
Iсус Навин 14:6-13 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Якось до Ісуса у Ґілґал прийшли люди з коліна Юдиного, і Калев, син кенизіта Єфунне, сказав йому: «Ти знаєш, що Господь сказав Мойсею, людині Божій, про тебе і про мене у Кадеш-Барнеа. Мені було сорок років, коли Мойсей, слуга Господа, послав мене з Кадеш-Барнеа розвідати землі. Повернувшись, я щиросердо про все доповів. Але інші, хто ходив зі мною, залякували народ своїми розповідями. Я ж цілком вірив Господу, Богу своєму. Того дня Мойсей пообіцяв мені: „Без сумніву, земля, яку ти розвідав, належатиме тобі й нащадкам твоїм назавжди, бо ти справді вірний Господу моєму Богу”. І ось подивися: Господь зберіг мені життя, як і сказав, ще на сорок п’ять років відтоді, як Господь сказав це Мойсею, доки ізраїльтяни блукали пустелею. І тепер я тут, і мені вісімдесят п’ять років. Я й зараз у силі, як і тоді, коли Мойсей посилав мене в розвідку. Моя сила й сьогодні та ж сама, що й тоді, я можу вирушити в бій і повернутися. Тож віддай мені тепер той гірський край, що його обіцяв мені того дня Господь. Бо ти чув тоді, що анакійці живуть там, і в них великі укріплені міста. Та як Господь буде зі мною, я вижену їх звідти, як Господь і обіцяв». Тож Ісус благословив його і віддав Хеврон у володіння Калеву, сину Єфунне.
Iсус Навин 14:6-13 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Калев, син Єфуннеїв, кеназзеянин: Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа. Я був віку сорока літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа вивідати той Край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм. А мої браття, що ходили зо мною, знесилили були серце народу, а я обставав за Господом, Богом моїм. І присягнув Мойсей того дня, говорячи: Поправді кажу, той Край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спадок тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обставав за Господом, Богом моїм. А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п’ять літ відтоді, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п’яти літ. Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і виходити, і приходити. А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там велетні та великі укріплені міста. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь. І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хеврон за спадок.
Iсус Навин 14:6-13 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Якось підійшли сини Юди до Ісуса в Ґалґалі, і Халев, син Єфонії, кенезеєць, сказав йому: Ти знаєш слово, яке Господь сказав Мойсеєві, Божому чоловікові стосовно мене і тебе в Кадис-Варні; адже сорок років мали ми, коли послав мене Мойсей, Божий слуга, з Кадис Варни розвідати землю. І я йому відповів слово за Його розумінням. А мої брати, які пішли зі мною, відвернули серце народу, я ж продовжував іти слідом за моїм Господом Богом. І Мойсей поклявся в той день, кажучи: Земля, в яку ти прийшов, буде в спадок тобі та твоїм синам навіки, бо продовжував ти йти слідом за Господом, Богом нашим. До тепер Господь підтримував мене, як і сказав. Ось сорок п’ятий рік, відколи Господь промовив це слово до Мойсея, а Ізраїль усе ходив по пустелі. І ось тепер, сьогодні, я — вісімдесятип’ятилітній. Сьогодні я ще сильний, такий, як і тоді, коли посилав мене Мойсей, — так і тепер маю силу вийти на війну і ввійти. Тепер прошу в тебе цю гору, як сказав Господь у той день, бо ти чув це слово в той день. Тепер же там є енакімці, сильні й великі міста. Отже, якщо зі мною є Господь, то я вигублю їх, як і сказав мені Господь! І поблагословив його Ісус, і дав Халевові, синові Єфонії, синові Кенеза Хеврон у спадок.
Iсус Навин 14:6-13 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Тодї приступили Юдині сини до Йозуї в Галгалї, і Калеб Ефуніенко Кенезієць промовив до його: Ти знаєш, що сказав Господь про мене й про тебе Мойсейові, чоловікові Божому, в Кадес-Барне. Було менї тодї сорок год віку, як посилав мене раб Господень Мойсей з Кадес-Барне на розглядини, в (обітовану) землю, й я принїс йому звістку по щирому пересьвіду мойму. Земляки мої, що ходили зо мною відняли в люду ввесь дух, тим часом, я виявив себе в повнї слухняним до Господа, Бога мого. Того дня заклявсь Мойсей так: Істовно, тобі та потомкам твоїм упаде в наслїдню державу на вічні часи та земля, що ноги твої ступали по їй; бо ти явив себе вповнї слухняним до Господа, Бога твого! Оце ж Господь, справджуючи обітницю свою, держить мене на сьвітї сорок і пять год з того часу, як Господь вирік слово се Мойсейові, тим часом як Ізраїль блукав по пустинї, а тепер менї вже вісїмдесять і пять років віку. І досї ж я почуваюсь таким сильним як і тодї, коли посилав мене Мойсей. Моя снага з того часу однакова й досї, як треба воювати, або сюди й туди ходити. Надїли ж менї сю нагірню землю, що про неї глаголав того дня Господь: своїми ушима чув єси про се того дня. Там живуть Енакії і міста в їх великі й утверджені; та може Господь менї поможе повиганяти їх, як обітував Господь. І благословив його Йозуа, та й надїлив Калебові Ефуніенкові Геброн у наслїдню державу.