Якось до Ісуса у Ґілґал прийшли люди з коліна Юдиного, і Калев, син кенизіта Єфунне, сказав йому: «Ти знаєш, що Господь сказав Мойсею, людині Божій, про тебе і про мене у Кадеш-Барнеа. Мені було сорок років, коли Мойсей, слуга Господа, послав мене з Кадеш-Барнеа розвідати землі. Повернувшись, я щиросердо про все доповів. Але інші, хто ходив зі мною, залякували народ своїми розповідями. Я ж цілком вірив Господу, Богу своєму. Того дня Мойсей пообіцяв мені: „Без сумніву, земля, яку ти розвідав, належатиме тобі й нащадкам твоїм назавжди, бо ти справді вірний Господу моєму Богу”.
І ось подивися: Господь зберіг мені життя, як і сказав, ще на сорок п’ять років відтоді, як Господь сказав це Мойсею, доки ізраїльтяни блукали пустелею. І тепер я тут, і мені вісімдесят п’ять років. Я й зараз у силі, як і тоді, коли Мойсей посилав мене в розвідку. Моя сила й сьогодні та ж сама, що й тоді, я можу вирушити в бій і повернутися. Тож віддай мені тепер той гірський край, що його обіцяв мені того дня Господь. Бо ти чув тоді, що анакійці живуть там, і в них великі укріплені міста. Та як Господь буде зі мною, я вижену їх звідти, як Господь і обіцяв».
Тож Ісус благословив його і віддав Хеврон у володіння Калеву, сину Єфунне.
Біблія
Біблія для діточок
