Йов 31:24-28
Йов 31:24-28 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Якби упевненість від золота я мав, якби сказав, що лиш йому я вірю, якби радів я з власного добра, чи з того, що розбагатів зненацька, якби я сонця помічав сіяння, чи місяця величного ходу, щоб серце від краси зачарувалось, і поклонявся б їм, і поцілунки слав, то навіть це за злочин би вважалось, вартий кари, бо я б тоді був Бога зрадив.
Йов 31:24-28 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя? Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала? Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе, то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав, це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!
Йов 31:24-28 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Якщо я поклав золото, як мою силу, якщо ж і на дорогоцінний камінь я поклав надію, якщо ж я зрадів, коли моє багатство стало великим, якщо ж і на нечисленне я поклав свою руку, чи не побачу сонце, що сходить, що заходить, а місяць, що маліє? Адже це не від них. І якщо потай обманене було моє серце, якщо ж і поцілував я мою руку, приклавши до моїх уст, то це вже мені нехай вважається за найбільше беззаконня, бо я вчинив обман перед Всевишнім Господом.
Йов 31:24-28 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Не вже ж покладав я в золотї опору мою, або промовляв до скарбу: ти надїя моя? Чи ж я тїшився моїм статком великим, та що рука моя придбала багато? Дивлячись на сонце, як воно сяє, і як той місяць велично пливе, Чи дав я увестись серцю мойму тайкома, та й чи ж цїлували уста мої (на їх шану) руку мою? Та ж се був би проступок, підпадаючий під суд, бо тодї відрікся б я Бога Всевишнього.