Йов 31:24-28

Не вже ж покладав я в золотї опору мою, або промовляв до скарбу: ти надїя моя? Чи ж я тїшився моїм статком великим, та що рука моя придбала багато? Дивлячись на сонце, як воно сяє, і як той місяць велично пливе, Чи дав я увестись серцю мойму тайкома, та й чи ж цїлували уста мої (на їх шану) руку мою? Та ж се був би проступок, підпадаючий під суд, бо тодї відрікся б я Бога Всевишнього.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Йов 31:24-28