Йов 31
31
1Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?
2І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот? 3Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям? 4Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки? 5Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя, 6то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає! 7Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла, 8то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням! 9Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,
10то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші! 11Бо гидота оце, й це провина підсудна, 12бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!... 13Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною, 14то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім? 15Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі? 16Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?
17Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота? 18Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його! 19Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи, 20чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся? 21Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, 22хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана! 23Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти... 24Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?
25Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала? 26Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе, 27то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав, 28це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього! 29Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його? 30Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його. 31Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м’яса його не наситився? 32Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому. 33Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?
34Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив... 35О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник... 36Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками? 37Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього. 38Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею, 39якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував, 40то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.
Поточний вибір:
Йов 31: UBIO
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
British and Foreign Bible Society 1962