Вiд Iвана 10:19-42
Вiд Iвана 10:19-42 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Після цих слів юдеї знову розділилися в суперечці. Багато хто з них казав: «Він навіжений, то біс змусив Його втратити глузд. Навіщо ви Його слухаєте?» Інші заперечували: «То не навіженого слова. Чи може навіжений сліпого зробити зрячим?» Тим часом прийшло в Єрусалим свято Відновлення. Стояла зима. Ісус походжав у храмі по Соломоновому ґанку. Навколо Нього зібралися юдеї, та почали казати: «Як довго Ти триматимеш нас у непевності? Якщо Ти Христос, то скажи нам відверто». Ісус відповів: «Я вам уже казав, але ви не повірили. Все, що Я здійснюю в ім’я Отця Свого, свідчить на Мою користь. Та ви не вірите, бо не належите до Моєї пастви. Ті ж, хто належить, слухаються голосу Мого. Я знаю їх, і вони йдуть за Мною. І дарую Я їм вічне життя. Вони ніколи не помруть, і ніхто їх не вирве з рук Моїх. Мій Отець, Який дав їх Мені, — величніший за всіх. Тож ніхто не зможе вкрасти тих, хто йде за Мною з рук Отця Мого. Отець Мій і Я — єдині». Знову юдеї почали братися за каміння, щоб побити Його. А Ісус мовив: «Багато добрих справ зробив Я перед очима вашими в ім’я Отця Мого. За котру ж із тих добрих справ ви хочете побити Мене камінням?» Тоді юдеї відповіли Йому: «Не за добрі вчинки ми хочемо побити Тебе камінням, а за те, що ганьбиш Бога, за те, що Ти, простий смертний, намагаєшся Себе за Бога видати». І сказав Ісус: «Хіба не написано у вашому Законі: „Я сказав, що ви боги?” Отже, тих, до кого прийшло слово Боже, Він назвав „богами”, а Святе Писання не відкинеш. Ви ж на Того, Кого Отець освятив і послав у світ, кажете: „Ти ганьбиш Бога”. І то лише тому, що Я сказав: „Я — Син Божий”. Якщо Я не роблю того, що Отець Мій звелів Мені робити, тоді не вірте Мені. Навіть якщо ви не вірите в Мене, то повірте хоча б у діла Мої. Так ви дізнаєтесь і зрозумієте, що Отець Мій — у Мені, а Я — в Отці Своєму». Юдеї знову хотіли схопити Його, та не змогли цього зробити, бо Ісус не дався їм у руки. Ісус знову вирушив на інший бік Йордану, на те місце, де раніше Іоан хрестив людей. Він залишався там, і багато людей приходило до Нього, кажучи: «Іоан не здійснював ніяких чудес, та все, що казав він про цього Чоловіка — правда!» І багато з тих, хто був там, повірили в Нього.
Вiд Iвана 10:19-42 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Від цих слів знову виникло між іудеями розділення. І багато хто з них казав: У Ньому біс, і Він божевільний. Що ви слухаєте Його? Інші ж казали: Це слова не біснуватого. Хіба може біс відкривати очі сліпим? Настало ж у Єрусалимі свято Посвячення, і була зима. І ходив Ісус у Храмі в портику Соломона. Тоді обступили Його іудеї і сказали Йому: Доки Ти будеш тримати нас у непевності? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо. Ісус відповів їм: Я казав вам, і ви не вірите. Діла, які Я чиню в ім’я Свого Отця, вони свідчать про Мене. Та ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, як Я казав вам. Мої вівці слухають Мій голос, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною. І Я даю їм вічне життя, і вони не загинуть повік, і ніхто не вихопить їх з Моєї руки. Мій Отець, Який дав Мені їх, більший за всіх, і ніхто не може вихопити їх з руки Мого Отця. Я і Отець — одне. Тоді іудеї знову взяли каміння, щоб побити Його. Ісус відповів їм: Багато добрих діл Я показав вам від Свого Отця. За яке з цих діл ви хочете побити Мене камінням? Іудеї сказали Йому у відповідь: Не за добре діло ми хочемо побити Тебе камінням, а за богохульство: що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом. Ісус відповів їм: Чи не написано у вашому Законі: Я сказав: ви боги? Якщо Він назвав богами тих, до кого було слово Боже (і не може порушитися Писання), то як Тому, Кого Отець освятив і послав у світ, ви кажете: Ти богохульствуєш, — бо Я сказав: Я Син Божий? Якщо Я не роблю діл Свого Отця, не вірте Мені; а якщо роблю, то, коли не вірите Мені, повірте Моїм ділам, щоб пізнати й повірити, що Отець у Мені і Я в Ньому. Тоді вони знову хотіли схопити Його, та Він ухилився від їхніх рук і знову пішов на той бік Іордану, на те місце, де раніше хрестив Іоан, і там залишився. І багато хто приходив до Нього й казав, що Іоан не вчинив ніякого чуда, але все, що Іоан казав про Нього, — правда. І багато хто увірував там у Нього.
Вiд Iвана 10:19-42 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася. І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його? Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?... Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима. А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку. Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам! Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене. Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви. Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть. І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки. Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки. Я й Отець Ми одне! Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його. Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати? Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш... Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги? Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути, то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий? Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені. А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці! Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він. І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував. І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було. І багато-хто ввірували в Нього там.
Вiд Iвана 10:19-42 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Через ці слова знову виникла незгода між юдеями. Багато з них казали: Він має біса та є несамовитим! Навіщо слухаєте Його? Інші казали: Ні, це не слова біснуватого. Хіба може біс відкрити очі сліпому? Було тоді в Єрусалимі свято Відновлення; стояла зима. Ісус ходив у храмі — в притворі Соломона. Його обступили юдеї і говорили Йому: Доки будеш тримати нас у непевності? Якщо Ти Христос, скажи нам відкрито! Ісус відповів їм: Я вам сказав, а ви не вірите. Справи, які Я чиню в Ім’я Мого Отця, вони свідчать про Мене. Але ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, [як Я вам сказав]. Мої вівці слухаються Мого голосу, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною, і Я даю їм вічне життя, і вони не загинуть повік, і ніхто не забере їх з Моїх рук. Мій Отець, Який дав їх Мені, є більший від усіх, і ніхто не може забрати [їх] з руки [Мого] Отця. Я і Отець — Ми одне! І знову юдеї взялися за каміння, щоб Його каменувати. Ісус відповів їм: Багато добрих діл показав Я вам від [Мого] Отця. За яке із цих діл хочете Мене каменувати? Відповіли Йому юдеї, [кажучи]: Не за добрі діла каменуємо Тебе, але за богозневагу, за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом! Ісус відповів їм: Хіба не написано у вашому Законі: Я сказав: ви боги? Якщо богами назвав Він тих, до кого було слово Боже, — а Писання не може бути порушене, — то про Того, Кого Отець освятив і послав у світ, ви кажете, що Він зневажає Бога, бо Я сказав: Я Божий Син? Якщо Я не роблю діл Мого Отця, то не вірте Мені; якщо ж Я роблю, то хоч не вірите Мені, — вірте ділам, щоб ви зрозуміли й пізнали, що Отець у Мені, а Я — в Отці. І знову намагалися схопити Його, але Він уникнув їхніх рук. Тож пішов знову на другий бік Йордану, на те місце, де Іван колись хрестив, і залишився там. І багато людей прийшло до Нього. Вони говорили, що Іван не зробив жодного чуда, проте все, що говорив Іван про Нього, було істинним. І багато хто там повірив у Нього.
Вiд Iвана 10:19-42 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї. Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте? Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може слїпим очі відкривати? Були ж поновини в Єрусалимі, і зима була. І ходив Ісус по церкві у Соломоновім ходнику. Обступили тодї Його Жиди, й казали Йому: Доки нас морочити меш? Коли Ти Христос, скажи нам явно. Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене. Та ви не віруєте, бо ви не з овець моїх, як я казав вам. Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною. І я життє вічнє даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх. Отець мій, що дав менї, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого. Я і Отець одно. Брали тодї знов каміннє Жиди, щоб каменувати Його. Озвавсь до них Ісус: Багато добрих дїл явив я від Отця мого. За которе з тих дїл каменуєте мене? Відказали йому Жиди, говорячи: За добре дїло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що Ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом. Озвавсь до них Ісус: Хиба не написано в законї вашому: Я сказав, ви боги? Коли тих назвав богами, до кого слово Боже було, та й не може поламатись писаннє, - то як же про Того, кого Отець осьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулиш, бо сказав: Я Син Божий? Коли я не роблю дїл Отця мого, не йміть віри менї. Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому. Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх, та й пійшов ізнов на той бік у те місце, де Йоан перше хрестив, та й пробував там. І многі приходили до Него, й казали: Що Йоан нїякої ознаки не зробив, усе ж, що Йоан казав про сього чоловіка, правда була. І увірували там многі в Него.