Від цих слів знову виникло між іудеями розділення.
І багато хто з них казав: У Ньому біс, і Він божевільний. Що ви слухаєте Його?
Інші ж казали: Це слова не біснуватого. Хіба може біс відкривати очі сліпим?
Настало ж у Єрусалимі свято Посвячення, і була зима.
І ходив Ісус у Храмі в портику Соломона.
Тоді обступили Його іудеї і сказали Йому: Доки Ти будеш тримати нас у непевності? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо.
Ісус відповів їм: Я казав вам, і ви не вірите. Діла, які Я чиню в ім’я Свого Отця, вони свідчать про Мене.
Та ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, як Я казав вам.
Мої вівці слухають Мій голос, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною.
І Я даю їм вічне життя, і вони не загинуть повік, і ніхто не вихопить їх з Моєї руки.
Мій Отець, Який дав Мені їх, більший за всіх, і ніхто не може вихопити їх з руки Мого Отця.
Я і Отець — одне.
Тоді іудеї знову взяли каміння, щоб побити Його.
Ісус відповів їм: Багато добрих діл Я показав вам від Свого Отця. За яке з цих діл ви хочете побити Мене камінням?
Іудеї сказали Йому у відповідь: Не за добре діло ми хочемо побити Тебе камінням, а за богохульство: що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом.
Ісус відповів їм: Чи не написано у вашому Законі: Я сказав: ви боги?
Якщо Він назвав богами тих, до кого було слово Боже (і не може порушитися Писання),
то як Тому, Кого Отець освятив і послав у світ, ви кажете: Ти богохульствуєш, — бо Я сказав: Я Син Божий?
Якщо Я не роблю діл Свого Отця, не вірте Мені;
а якщо роблю, то, коли не вірите Мені, повірте Моїм ділам, щоб пізнати й повірити, що Отець у Мені і Я в Ньому.
Тоді вони знову хотіли схопити Його, та Він ухилився від їхніх рук
і знову пішов на той бік Іордану, на те місце, де раніше хрестив Іоан, і там залишився.
І багато хто приходив до Нього й казав, що Іоан не вчинив ніякого чуда, але все, що Іоан казав про Нього, — правда.
І багато хто увірував там у Нього.