Через ці слова знову виникла незгода між юдеями.
Багато з них казали: Він має біса та є несамовитим! Навіщо слухаєте Його?
Інші казали: Ні, це не слова біснуватого. Хіба може біс відкрити очі сліпому?
Було тоді в Єрусалимі свято Відновлення; стояла зима.
Ісус ходив у храмі — в притворі Соломона.
Його обступили юдеї і говорили Йому: Доки будеш тримати нас у непевності? Якщо Ти Христос, скажи нам відкрито!
Ісус відповів їм: Я вам сказав, а ви не вірите. Справи, які Я чиню в Ім’я Мого Отця, вони свідчать про Мене.
Але ви не вірите, бо ви не з Моїх овець,
[як Я вам сказав]. Мої вівці слухаються Мого голосу, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною,
і Я даю їм вічне життя, і вони не загинуть повік, і ніхто не забере їх з Моїх рук.
Мій Отець, Який дав їх Мені, є більший від усіх, і ніхто не може забрати [їх] з руки [Мого] Отця.
Я і Отець — Ми одне!
І знову юдеї взялися за каміння, щоб Його каменувати.
Ісус відповів їм: Багато добрих діл показав Я вам від [Мого] Отця. За яке із цих діл хочете Мене каменувати?
Відповіли Йому юдеї, [кажучи]: Не за добрі діла каменуємо Тебе, але за богозневагу, за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом!
Ісус відповів їм: Хіба не написано у вашому Законі: Я сказав: ви боги?
Якщо богами назвав Він тих, до кого було слово Боже, — а Писання не може бути порушене, —
то про Того, Кого Отець освятив і послав у світ, ви кажете, що Він зневажає Бога, бо Я сказав: Я Божий Син?
Якщо Я не роблю діл Мого Отця, то не вірте Мені;
якщо ж Я роблю, то хоч не вірите Мені, — вірте ділам, щоб ви зрозуміли й пізнали, що Отець у Мені, а Я — в Отці.
І знову намагалися схопити Його, але Він уникнув їхніх рук.
Тож пішов знову на другий бік Йордану, на те місце, де Іван колись хрестив, і залишився там.
І багато людей прийшло до Нього. Вони говорили, що Іван не зробив жодного чуда, проте все, що говорив Іван про Нього, було істинним.
І багато хто там повірив у Нього.