Якова 1:2-18
Якова 1:2-18 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Брати і сестри мої, вважайте для себе за радість велику, коли на долю вашу випадають різні випробування. Бо ви ж знаєте, що віра, проходячи через випробування, народжує терпіння. Нехай ваше терпіння якнайкраще себе виявляє у всьому, що ви робите. Тож ви зможете стати досконалими й довершеними, щоб нічого вам не бракувало. Отже, якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить у Бога. Він щедро і з радістю дарує всім людям і не дорікає нікому. Але треба просити з вірою і без сумнівів. Той, хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку ганяє і носить вітер. Нехай така людина й не сподівається щось дістати від Господа, бо вона думає про різні справи одночасно і ніколи не може вирішити, що їй далі робити. Якщо віруючий бідний, нехай пишається з того, що Бог дав йому духовне багатство. А багатий нехай пишається з приниження свого, бо дні його минуть, наче дика квітка. Як сонце сходить і спека настає, квітка в’яне, цвіт її опадає, і краса зникає, так само й багатий загине разом зі справами своїми. Щаслива та людина, яка стоїть перед спокусами і залишається непохитною, бо як подолає їх, то дістане вінець життя вічного, якого Бог обіцяв тим, хто любить Його. Ніхто у спокусі не повинен казати: «Це мене Бог спокушає». Бог не має нічого спільного зі злом. Він ніколи нікого не спокушає. Спокушають людину її ж власні бажання, які зваблюють і затягують її. Тоді бажання породжують гріх, а гріх, як утвердиться, породжує смерть. Брати і сестри мої любі, не дозволяйте обдурювати себе. Кожен добрий і довершений дар приходить згори, від Отця, Який створив усі світила небесні. Бог є постійним і незмінним. Він назвав нас дітьми Своїми в Посланні істинному, щоб стали ми найважливішими з усіх Його створінь.
Якова 1:2-18 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Великою радістю вважайте, брати мої, коли зазнаєте різних спокус, знаючи, що випробування вашої віри виробляє терпіння; а терпіння хай має досконалу дію, щоб ви були досконалі й довершені і вам нічого не бракувало. Якщо ж комусь із вас бракує мудрості, то хай просить у Бога, Який дає всім щедро і без докорів, і вона буде дана йому. Але хай просить із вірою, нітрохи не сумніваючись, бо хто сумнівається, той подібний до морської хвилі, яку піднімає й жене вітер. Хай не думає така людина, що отримає щось від Господа. Роздвоєна людина непостійна в усіх своїх шляхах. Нехай брат низького стану хвалиться своїм високим положенням, а багатий — своїм низьким положенням, бо він мине, як цвіт на траві. Бо сходить сонце зі спекою і висушує траву — і її цвіт опадає, і краса її вигляду зникає; отак і багатий засохне у своїх шляхах. Блаженна людина, яка переносить спокусу, тому що, бувши випробуваною, вона отримає вінець життя, який обіцяв Господь тим, хто любить Його. У спокусі ніхто хай не каже: Бог мене спокушає, — бо Бог не спокушається злом і Сам нікого не спокушає. А кожен спокушається, знаджуючись і зваблюючись власною похіттю. Тоді похіть, зачавши, народжує гріх, а вчинений гріх народжує смерть. Не обманюйтесь, брати мої улюблені! Усякий добрий дар і всякий досконалий дар сходить згори, від Отця світил, у Якого немає зміни чи тіні переміни. Захотівши, Він народив нас словом істини, щоб нам бути якимось первоплодом Його створінь.
Якова 1:2-18 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування, знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість. А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали. А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана. Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа. Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх. А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю, а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав’яний, бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів’яне й багатий у дорогах своїх! Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його. Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує. Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть. Не обманюйтесь, брати мої любі! Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни. Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.
Якова 1:2-18 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Брати мої, майте велику радість, коли попадаєте в різні випробування, знаючи, що випробування вашої віри розвиває терпеливість. А терпеливість нехай має досконалу дію, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало. Якщо комусь із вас бракує мудрості, нехай просить у Бога, Який дає всім щедро і не докоряє, тож буде йому дано. Та нехай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, котру підіймають та женуть вітри. Така людина хай не думає, що отримає щось від Господа, адже двоєдушний чоловік непостійний на всіх своїх шляхах. Тож нехай покірний брат хвалиться своїм високим становищем, а багатий — своїм пониженням, бо промине, як цвіт рослин: зійшло сонце, припекло, висушило траву — і їхній цвіт осипався, і краса їхнього вигляду зникла, отак і багатий на своїх дорогах зів’яне. Блаженний муж, який подолає спокусу, бо коли буде випробуваний, то одержить вінець життя, що його [Господь] обіцяв тим, хто любить Його. Ніхто зі спокушуваних хай не каже, що Бог його спокушує, адже Бог не спокушується злом, і Сам не спокушає нікого. Кожний випробовується власною пожадливістю, яка затягує і вловлює. Пожадливість дає зачаток і породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть. Не піддавайтеся обманові, любі мої брати! Усе добре, що нам дане, і кожний досконалий дар походить згори, сходить від Отця світла, в Якого немає зміни, ні тіні переміни. Він забажав і породив нас Словом істини, щоб ми стали наче початком Його творіння.
Якова 1:2-18 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Усяку радість майте, браттє моє, коли впадаєте в різні спокуси, знаючи, що доказ вашої віри робить терпіннє; терпіннє ж нехай має звершене дїло, щоб ви були звершені і повні, нї в чому не маючи недостатку. Коли ж у кого з вас недостає премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всїм щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому. Нехай же просить вірою, нїчого не сумнячись; хто бо сумнить ся, той подобен филї морській, котру вітер жене та й розбиває. Нехай бо не думає такий чоловік, що прийме що від Бога. Чоловік двоєдушний не статечний у всїх дорогах своїх. Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю, а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде. Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне. Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його. Нїхто ж у спокусї нехай не каже: Що Бог мене спокушує; Бог бо не спокушуєть ся лихим, і не спокушує сам нїкого. Кожен же спокушуєть ся, надившись і лестившись похоттю своєю. Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть. Не заблуджуйтесь, браттє моє любе. Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни. Схотїв бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його.
