Якова 1:2-18

Якова 1:2-18 НУП

Великою радістю вважайте, брати мої, коли зазнаєте різних спокус, знаючи, що випробування вашої віри виробляє терпіння; а терпіння хай має досконалу дію, щоб ви були досконалі й довершені і вам нічого не бракувало. Якщо ж комусь із вас бракує мудрості, то хай просить у Бога, Який дає всім щедро і без докорів, і вона буде дана йому. Але хай просить із вірою, нітрохи не сумніваючись, бо хто сумнівається, той подібний до морської хвилі, яку піднімає й жене вітер. Хай не думає така людина, що отримає щось від Господа. Роздвоєна людина непостійна в усіх своїх шляхах. Нехай брат низького стану хвалиться своїм високим положенням, а багатий — своїм низьким положенням, бо він мине, як цвіт на траві. Бо сходить сонце зі спекою і висушує траву — і її цвіт опадає, і краса її вигляду зникає; отак і багатий засохне у своїх шляхах. Блаженна людина, яка переносить спокусу, тому що, бувши випробуваною, вона отримає вінець життя, який обіцяв Господь тим, хто любить Його. У спокусі ніхто хай не каже: Бог мене спокушає, — бо Бог не спокушається злом і Сам нікого не спокушає. А кожен спокушається, знаджуючись і зваблюючись власною похіттю. Тоді похіть, зачавши, народжує гріх, а вчинений гріх народжує смерть. Не обманюйтесь, брати мої улюблені! Усякий добрий дар і всякий досконалий дар сходить згори, від Отця світил, у Якого немає зміни чи тіні переміни. Захотівши, Він народив нас словом істини, щоб нам бути якимось первоплодом Його створінь.