Iсая 37:21-38
Iсая 37:21-38 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тоді Ісая, син Амоса послав таку звістку Езекії: «Ось що Господь, Бог Ізраїлю мовить: „Оскільки ти молився Мені щодо ассирійського царя Сеннахерива, Я почув тебе. Тож Господь послав таке пророцтво про нього: „Цнотлива дочка Сіону зневажає тебе дочка Єрусалиму вслід тобі сміється, як ти тікаєш, трусить головою. Кого ж образив ти, кого зневажив, на кого голос ти підвищив свій? Кого пихатим поглядом зневажив? На Бога Ізраїлю Святого! Через слуг своїх ти Господа образив. Ти нахвалявся: „Я подолав висоти гір на колісницях багатьох, ливанські гори недосяжні. Я зрубав найвищі кедри і добірні кипариси, в захмарні гори я проник, у непролазні хащі. Я викопав колодязі й пив із них у чужих краях, підошвами своїми я висушив усі єгипетські струмки”. Хіба не чув ти, що Я давно про це замислив? У сиву давнину Я спланував це і тепер здійснив, щоб ти поруйнував укріплені міста й перетворив їх на руїну. Знесилився засмучений і зганьблений народ, який був немов свіжа зелень, мов трава на дахах, що жухне, ще не встигнувши зрости. Я знаю твій кожний крок, коли ти йдеш на війну і повертаєшся з неї. Я знаю, коли ти розлютився на Мене. Оскільки проти Мене ти повстав, Я почув твою зухвалу мову. Тож Я твої ніздрі гаком зачеплю, вудилами твій рот замкну. Я пожену тебе дорогою тією, якою ти прийшов сюди”». Для тебе ж, Езекіє, буде знаком ось що: цього року їстимеш усе, що виросте саме, наступного року будеш харчуватимешся тим, що позростає з самосію, а вже на третій рік посій і пожни збіжжя, посади виноградники і збери з них урожай. І знову всі ті, хто виживуть із роду Юди, пустять глибоко коріння й матимуть добрі плоди. Адже вцілілі вийдуть з Єрусалима, вони спустяться з гори Сіон. Велика любов Всемогутнього Господа зробить це. Саме тому ось що Господь говорить про ассирійського царя: «Не ввійде він у місто це й не випустить із лука стріли. Щитом прикрившись, він до міста не підійде і перед мурами міськими не нагорне вал. Яким шляхом прийшов, таким назад поверне, у місто це нізащо на ввійде, — Господь так заявляє. — На захист міста встану Я і його врятую, заради Себе і Давида, Мого слуги». Тоді зійшов Господній Ангел і вбив сто вісімдесят п’ять тисяч воїнів в ассирійському таборі. Коли наступного ранку люди прокинулись, то побачили навкруги мертві тіла. Тому ассирійський цар Сеннахерив відступив і повернувся додому в Ниневію, де й лишився. Якось коли він поклонявся у храмі свого бога Нісроха, його сини Адраммелех та Шарезер зарубали його мечами і втекли на землі Арарату, а царем Ассирії став його інший син Есаргаддон.
Iсая 37:21-38 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського. Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму! Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого! Через рабів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Лівану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і зберусь на вершок його височини, в гущину його саду, я копаю та п’ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки! Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх. А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені, вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло... І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення. За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до вух Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти! А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід. А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору. Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це. Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста цього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле. Якою дорогою прийде, то нею й повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь! І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мого раба! І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п’ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось усі тіла мертві... А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневії. І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар’ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат... А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.
Iсая 37:21-38 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І до Езекії був посланий Ісая, син Амоса, і він сказав йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Сеннахиріма, царя ассирійців! Ось слово, яке про нього сказав Бог: Він опоганив тебе і висміяв тебе, дівчино, Сіонська дочко, над тобою покивав головою, Єрусалимська дочко! Кого ти зневажив і розгнівив? Чи на кого ти підвищив свій голос? І ти не підняв вверх твоїх очей — на Святого Ізраїля! Адже через посланців ти зневажив Господа, бо ти сказав: Я вийшов на висоту гір безліччю колісниць і аж до кінців Лівану, і зрізав висоту свого кедра та красу кипариса, і я ввійшов до висоти границі лісу, і я поставив греблю і висушив води та все згромадження вод! Хіба ти не почув цього віддавна, — те, що Я зробив? Від древніх днів Я заповів, а тепер наказав спустошити народи у твердинях і тих, які живуть в укріплених містах. Я зробив руки слабкими, і вони посохли, — стали сухими, як трава на дахах і як суха зелень. Тепер же Я знаю твій спочинок, твій вихід і твій вхід. А твій гнів, яким ти розгнівався, і твоя гіркота прийшла до Мене, тож Я вкладу кільце у твої ніздрі та уздечку у твої губи, і поверну тебе дорогою, якою ти прийшов. Ось тобі знак: Їж цього року те, що ти посіяв, наступного року — те, що залишилося, а на третій, посіявши, збирайте врожай, насаджуйте виноградники і їжте їхній плід! І буде, що ті, які залишилися в Юдеї, випустять корінь вниз і принесуть вгорі насіння. Адже з Єрусалима вийдуть ті, хто залишився, і ті, які врятувалися, — з гори Сіон. Ревність Господа Саваота це зробить! Через це так говорить Господь про царя ассирійців: Він не ввійде в це місто, і не пустить туди стрілу, і не покладе на нього щита, не оточить його валами, але дорогою, якою прийшов, нею і повернеться! Так говорить Господь: Я захищу це місто, щоби його спасти задля Мене і задля Давида, Мого слуги! І вийшов Господній ангел, і вигубив у ассирійському таборі сто вісімдесят п’ять тисяч, і, піднявшись вранці, знайшли всі тіла мертвими. Тож ассирійський цар, відступивши, відійшов і поселився в Ніневії. І коли він поклонявся в домі Насараха, свого божка, Адрамелех і Сарасар, його сини, убили його мечами, а самі врятувалися у Вірменії. А замість нього зацарював Асорадан, його син.
Iсая 37:21-38 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І послав Ісаїя Амосенко до Езекії сказати: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Те, про що молився єси що до Сеннахерима, царя Ассирийського, я вислухав, - Се слово, що про його виповів Господь: Погордить тобою й насьміється з тебе дївиця-доч Сиону; позад тебе похитає головою дочка Ерусалиму. Кого ж бо ти зневажав і поругав? Проти кого се ти голос підняв, і так згорда глянув очима? На Сьвятого в Ізраїлї! Ти через кметїв своїх Господа ганьбив та сказав: Многими колесницями моїми я на верхи гірні знявся, - на ребра Ливану, та й порубав я кедри там високі, й найкрасші кипариси його, й добрався аж до крайних гряниць його, до найгусчого саду його; І докопувавсь і пив воду, й висушував стопами ніг моїх всї перекопи в Египтї. Чи не чув же ти, що я се все наготовив? у давнезьні ще давна постановив се, а тепер сповнив тим, що ти опустошуєш утверджені міста в купи румовищ; Що осадники їх немощні, дрожать і соромляться; вони поробились, мов на полі зіллє, мов никла зелень на кришах та збіже - загоріле, нїм в колос убралось. Чи седиш ти, чи виходиш, чи входиш, - усе я знаю, знаю й те, як ти проти мене буяєш; За твою буту проти мене, та що твоя гординя до мого дойшла слуху, я тобі в ніздра каблучку заправлю, й зубела мої у рот твій (заложу), й заверну тебе тим же шляхом, яким сюди прийшов єси. І ось тобі, Езекію знамено: Сього року їсти мете те, що виросло з витрушеного зерна, а в другому роцї - самосївне (від кореня), у третьому ж роцї сїйте й жнїте й насаджуйте виноградники та й споживайте плод їх. І що з Юдиного дому ще зісталось, те пустить знов коріннє внизу й появить плід угорі; Бо з Ерусалиму зійде (мов трава) останок, а те, що врятуєсь - із гори Сиону. Ревнуваннє Господа сил се вчинить. Тим Господь ось так говорить про царя Ассирийського: Не ввійти йому в сей город, і стріли туди не пустить, не приступить до його під щитом, і не насипле кругом його валу: Тим самим шляхом, що прийшов ним, він вернесь, а в місто се він не ввійде, - говорить Господь. Город сей я боронити буду, щоб його спасти - задля себе й слуги мого Давида. І вийшов ангел Господень та й убив у таборі Ассирийському сто вісїмдесять і пять тисяч чоловіка, й як повставали рано вранцї, - аж се самі мертві тїла. І рушив Сеннахерим, царь Ассирийський, та й відступив, а вернувшись, жив у Ниневиї. І як молився він раз у храму свого бога Нисроха, вбили його мечем сини його, Адрамелех та Шарезер, і повтїкали ув Арарат-землю, а син його Асардан настав царем замість його.