І послав Ісаїя Амосенко до Езекії сказати: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Те, про що молився єси що до Сеннахерима, царя Ассирийського, я вислухав, - Се слово, що про його виповів Господь: Погордить тобою й насьміється з тебе дївиця-доч Сиону; позад тебе похитає головою дочка Ерусалиму. Кого ж бо ти зневажав і поругав? Проти кого се ти голос підняв, і так згорда глянув очима? На Сьвятого в Ізраїлї! Ти через кметїв своїх Господа ганьбив та сказав: Многими колесницями моїми я на верхи гірні знявся, - на ребра Ливану, та й порубав я кедри там високі, й найкрасші кипариси його, й добрався аж до крайних гряниць його, до найгусчого саду його; І докопувавсь і пив воду, й висушував стопами ніг моїх всї перекопи в Египтї. Чи не чув же ти, що я се все наготовив? у давнезьні ще давна постановив се, а тепер сповнив тим, що ти опустошуєш утверджені міста в купи румовищ; Що осадники їх немощні, дрожать і соромляться; вони поробились, мов на полі зіллє, мов никла зелень на кришах та збіже - загоріле, нїм в колос убралось. Чи седиш ти, чи виходиш, чи входиш, - усе я знаю, знаю й те, як ти проти мене буяєш; За твою буту проти мене, та що твоя гординя до мого дойшла слуху, я тобі в ніздра каблучку заправлю, й зубела мої у рот твій (заложу), й заверну тебе тим же шляхом, яким сюди прийшов єси. І ось тобі, Езекію знамено: Сього року їсти мете те, що виросло з витрушеного зерна, а в другому роцї - самосївне (від кореня), у третьому ж роцї сїйте й жнїте й насаджуйте виноградники та й споживайте плод їх. І що з Юдиного дому ще зісталось, те пустить знов коріннє внизу й появить плід угорі; Бо з Ерусалиму зійде (мов трава) останок, а те, що врятуєсь - із гори Сиону. Ревнуваннє Господа сил се вчинить. Тим Господь ось так говорить про царя Ассирийського: Не ввійти йому в сей город, і стріли туди не пустить, не приступить до його під щитом, і не насипле кругом його валу: Тим самим шляхом, що прийшов ним, він вернесь, а в місто се він не ввійде, - говорить Господь. Город сей я боронити буду, щоб його спасти - задля себе й слуги мого Давида. І вийшов ангел Господень та й убив у таборі Ассирийському сто вісїмдесять і пять тисяч чоловіка, й як повставали рано вранцї, - аж се самі мертві тїла. І рушив Сеннахерим, царь Ассирийський, та й відступив, а вернувшись, жив у Ниневиї. І як молився він раз у храму свого бога Нисроха, вбили його мечем сини його, Адрамелех та Шарезер, і повтїкали ув Арарат-землю, а син його Асардан настав царем замість його.