Тоді Ісая, син Амоса послав таку звістку Езекії: «Ось що Господь, Бог Ізраїлю мовить: „Оскільки ти молився Мені щодо ассирійського царя Сеннахерива, Я почув тебе. Тож Господь послав таке пророцтво про нього:
„Цнотлива дочка Сіону зневажає тебе
дочка Єрусалиму вслід тобі сміється,
як ти тікаєш, трусить головою.
Кого ж образив ти, кого зневажив,
на кого голос ти підвищив свій?
Кого пихатим поглядом зневажив?
На Бога Ізраїлю Святого!
Через слуг своїх ти Господа образив.
Ти нахвалявся:
„Я подолав висоти гір на колісницях багатьох,
ливанські гори недосяжні.
Я зрубав найвищі кедри і добірні кипариси,
в захмарні гори я проник, у непролазні хащі.
Я викопав колодязі й пив із них у чужих краях,
підошвами своїми я висушив усі єгипетські струмки”.
Хіба не чув ти, що Я давно про це замислив?
У сиву давнину Я спланував це і тепер здійснив,
щоб ти поруйнував укріплені міста
й перетворив їх на руїну.
Знесилився засмучений і зганьблений народ,
який був немов свіжа зелень, мов трава на дахах,
що жухне, ще не встигнувши зрости.
Я знаю твій кожний крок,
коли ти йдеш на війну і повертаєшся з неї.
Я знаю, коли ти розлютився на Мене.
Оскільки проти Мене ти повстав,
Я почув твою зухвалу мову.
Тож Я твої ніздрі гаком зачеплю,
вудилами твій рот замкну.
Я пожену тебе дорогою тією,
якою ти прийшов сюди”».
Для тебе ж, Езекіє, буде знаком ось що: цього року їстимеш усе, що виросте саме, наступного року будеш харчуватимешся тим, що позростає з самосію, а вже на третій рік посій і пожни збіжжя, посади виноградники і збери з них урожай.
І знову всі ті, хто виживуть із роду Юди, пустять глибоко коріння й матимуть добрі плоди. Адже вцілілі вийдуть з Єрусалима, вони спустяться з гори Сіон. Велика любов Всемогутнього Господа зробить це.
Саме тому ось що Господь говорить про ассирійського царя:
«Не ввійде він у місто це
й не випустить із лука стріли.
Щитом прикрившись, він до міста не підійде
і перед мурами міськими не нагорне вал.
Яким шляхом прийшов, таким назад поверне,
у місто це нізащо на ввійде, —
Господь так заявляє. —
На захист міста встану Я і його врятую,
заради Себе і Давида, Мого слуги».
Тоді зійшов Господній Ангел і вбив сто вісімдесят п’ять тисяч воїнів в ассирійському таборі. Коли наступного ранку люди прокинулись, то побачили навкруги мертві тіла. Тому ассирійський цар Сеннахерив відступив і повернувся додому в Ниневію, де й лишився.
Якось коли він поклонявся у храмі свого бога Нісроха, його сини Адраммелех та Шарезер зарубали його мечами і втекли на землі Арарату, а царем Ассирії став його інший син Есаргаддон.
Біблія
Біблія для діточок
