До євреїв 8:1-13

Поділитись

До євреїв 8:1-13 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Головна ж річ у тому, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засів на небесах, по правиці престолу величности, що Він Священнослужитель святині й правдивої скинії, що її збудував був Господь, а не людина. Усякий бо первосвященик настановляється, щоб приносити дари та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести. Бо коли б на землі перебував, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що дари приносять за Законом. Вони служать образові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчити скинію: Дивись бо, сказав, зроби все за зразком, що тобі на горі був показаний! А тепер одержав Він краще служіння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений. Бо коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого. Бо їм докоряючи, каже: Ото дні надходять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу Заповіта Нового, не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь! Оце Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм! І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: Пізнай Господа! Усі бо вони будуть знати Мене від малого та аж до великого з них! Буду бо Я милостивий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш! Коли ж каже Новий Заповіт, то тим назвав перший старим. А що порохнявіє й старіє, те близьке до зотління.

До євреїв 8:1-13 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Ми говоримо ось про що: ми маємо Первосвященика, Який сидить по праву руку від престолу Божого на небесах. Цей Первосвященик служить у Найсвятішому Місці. То є справжнє місце поклоніння, створене не людиною, а Господом. Кожному первосвященику належить приносити дари й пожертви, отже, це було необхідно, щоб і наш первосвященик мав що принести Господу. Якби Він зараз був на землі, то не був би священиком, оскільки існують інші, хто приносить дари згідно з Законом. Служіння їхнє, лише подоба, тінь Небесного. Саме тому Бог застерігав Мойсея, коли той збирався зводити святий намет. Господь сказав йому: «Гляди, зроби все згідно з тим зразком, що був тобі показаний на горі». Та оскільки це так, то священицькі обов’язки, покладені на Ісуса, значно вищі, ніж ті, що покладено на інших священиків. Так само й Нова угода Божа, в якій Він служить посередником, значно вища, ніж попередня. Бо в основі її — кращі обіцянки. Якби та перша угода Бога з людьми була бездоганною, то не було б і потреби в новій. Але Бог докоряв їм, кажучи: «Настануть дні, коли Я складу Нову Угоду з людьми Ізраїлю і з Юдиним народом. Їй бути іншою, ніж та, що з їхніми уклав Я праотцями, коли за руку їх узяв, щоб вивести з Єгипту. Бо не лишилися вони вірними Моїй Угоді. І через те Я відвернувсь від них, — сказав Господь. — Настануть дні, коли Я укладу Нову Угоду з ізраїльським народом. Законом просвітлю Я розум людей, і на їхніх серцях Я напишу його. Я буду їхнім Богом, а вони — Моїм народом. Так сказав Господь. Й тоді не матимуть вони потреби навчать братів чи ближніх зі словами: „Це Господь”, — оскільки кожен, від найменшого до найбільшого з них, знатиме Мене. Бо Я прощу їм їхні помилки і їхні гріхи не буду пам’ятати». Називаючи новою цю Угоду, Бог визнавав, що попередня — застаріла, а все, що стає застарілим і непридатним, скоро зникне.

До євреїв 8:1-13 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Головним же в тому, про що ми говоримо, є ось що: ми маємо такого первосвященника, Який сів праворуч престолу Величі на небесах служителем святилища та істинної скинії, яку поставив Господь, а не людина. Бо кожен первосвященник ставиться для принесення дарів і жертв, а тому необхідно було, щоб і Цей мав що принести. Бо якби Він був на землі, то і не був би священником, оскільки тут вже є священники, що приносять дари за Законом, які служать образу й тіні небесного святилища, як було наказано Мойсею Богом, коли він приступав до зведення скинії: Дивись-бо, — каже, — зроби все за зразком, показаним тобі на горі. Та Він отримав настільки вище служіння, наскільки кращого є посередником завіту, який був заснований на кращих обітницях. Бо якби той перший завіт був бездоганним, то не шукалося б місце для другого. Та Бог, дорікаючи їм, каже: Ось настають дні, — каже Господь, — коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Іуди Новий Завіт; не такий завіт, який Я уклав з їхніми отцями у той день, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі Єгипетської; бо вони не залишились у Моєму завіті і Я знехтував ними, — каже Господь. Бо ось завіт, який Я укладу з домом Ізраїля після тих днів, — каже Господь: вкладу Мої закони в їхній розум, і напишу їх на їхніх серцях, і буду їм Богом, і вони будуть Мені народом. І не будуть вчити кожен свого ближнього і кожен свого брата, кажучи: Пізнай Господа, — бо всі будуть знати Мене від малого до великого. Бо Я буду милостивим до їхніх неправд і їхніх гріхів та їхніх беззаконь більше не згадаю. Кажучи «новий», Він назвав перший завіт старим, а те, що старіє й дряхліє, близьке до зникнення.

До євреїв 8:1-13 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

У тому, про що я веду мову, головним є ось що: ми маємо такого Первосвященика, Який сів на небі праворуч престолу Величності. Він — Служитель святині та істинного намету, який поставив Господь, а не людина. Адже кожний первосвященик настановляється на те, аби приносити дари й жертви, тому й потрібно, щоб і Він мав що принести. Тому, коли б Він був на землі, то не був би священиком, адже є ті, які приносять дари за Законом, які служать образові й тіні небесного, як було вказано Мойсеєві, коли мав спорудити намет: Пильнуй, кажу, зроби все за зразком, який був показаний тобі на горі! А тепер Він прийняв значно краще служіння, оскільки Він є Посередником кращого Завіту, узаконеного на кращих обітницях. Бо якщо б перший Завіт був бездоганним, то для другого не шукалося б місця. Докоряючи їм, Він говорить: Ось надходять дні, — мовить Господь, — коли з домом Ізраїля і з домом Юди Я укладу Новий Завіт, — не за Завітом, який Я уклав з їхніми батьками того дня, коли взяв Я їх за руку, щоб вивести їх з Єгипетської землі. Оскільки вони порушили Мій Завіт, то і Я їх покинув, — каже Господь. Ось Завіт, який Я укладу з домом Ізраїля по тих днях, — говорить Господь, — Мої Закони Я вкладу в їхній розум, напишу їх на їхніх серцях і буду для них Богом, а вони будуть для Мене народом. І ніхто не буде навчати свого ближнього та свого брата, кажучи: Пізнай Господа! — бо всі вони пізнають Мене, від малого до великого. Тому що Я буду милосердний до їхньої неправедності й більше не згадаю їхніх гріхів [та їхнього беззаконня]. Коли йде мова про «новий», то тим самим перший Він визнав «старим», а те, що стає давнім і старіє, близьке до зотління.

До євреїв 8:1-13 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Голова ж сказаного: Такого маємо Архиєрея, що сїв по правицї престола величчя на небесах, служителя сьвятинї і скинї істинної, котру поставив Господь, а не чоловік. Всякий бо архиєрей поставляєть ся, щоб приносити дари і жертви; тим треба й Сьому що мати, щоб принести. Бо коли б Він був на землї, не був би священиком, (де) є священики, що приносять по закону дари, котрі служать образу і тїнї небесного, яко ж глаголано Мойсейові, як хотїв зробити скиню. "Гледи бо", рече, "зроби все по взору, показаному тобі на горі." Тепер же (Христос) лучче знарядив служеннє, на скілько Він посередник луччого завіту, котрий на луччих обітницях узаконив ся. Бо коли б первий той був без пороку, не шукалось би місця другому. Докоряючи бо їх глаголе: "Ось ідуть днї, глаголе Господь, і зроблю з домом Ізраїлевим і з домом Юдовим завіт новий, не по завіту, що зробив я з отцями вашими, того дня, як узяв я їх за руку, щоб вивести їх із землї Єгипецької: бо вони не пробували в завітї моїм, і я занедбав їх, глаголе Господь. Тим се завіт, котрий зроблю дому Ізраїлевому по тих днях, глаголе Господь: Давши закони мої в думку їх, і на серцях їх напишу їх, і буду їм Бог, а вони будуть менї народ. І не вчити ме кожен ближнього свого, і кожен брата свого, говорячи: Познай Господа; бо всї знати муть мене від малого та й до великого між ними. Тим що милостив буду на неправди їх, і гріхів їх і беззаконий їх не згадувати му більше." А що глаголе: "новий", то обветшив первого; що ж обветшало і зстарілось, те близьке зотлїння.