Головним же в тому, про що ми говоримо, є ось що: ми маємо такого первосвященника, Який сів праворуч престолу Величі на небесах
служителем святилища та істинної скинії, яку поставив Господь, а не людина.
Бо кожен первосвященник ставиться для принесення дарів і жертв, а тому необхідно було, щоб і Цей мав що принести.
Бо якби Він був на землі, то і не був би священником, оскільки тут вже є священники, що приносять дари за Законом,
які служать образу й тіні небесного святилища, як було наказано Мойсею Богом, коли він приступав до зведення скинії: Дивись-бо, — каже, — зроби все за зразком, показаним тобі на горі.
Та Він отримав настільки вище служіння, наскільки кращого є посередником завіту, який був заснований на кращих обітницях.
Бо якби той перший завіт був бездоганним, то не шукалося б місце для другого.
Та Бог, дорікаючи їм, каже: Ось настають дні, — каже Господь, — коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Іуди Новий Завіт;
не такий завіт, який Я уклав з їхніми отцями у той день, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі Єгипетської; бо вони не залишились у Моєму завіті і Я знехтував ними, — каже Господь.
Бо ось завіт, який Я укладу з домом Ізраїля після тих днів, — каже Господь: вкладу Мої закони в їхній розум, і напишу їх на їхніх серцях, і буду їм Богом, і вони будуть Мені народом.
І не будуть вчити кожен свого ближнього і кожен свого брата, кажучи: Пізнай Господа, — бо всі будуть знати Мене від малого до великого.
Бо Я буду милостивим до їхніх неправд і їхніх гріхів та їхніх беззаконь більше не згадаю.
Кажучи «новий», Він назвав перший завіт старим, а те, що старіє й дряхліє, близьке до зникнення.
Біблія
Біблія для діточок
