До євреїв 4:1-13
До євреїв 4:1-13 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Оскільки в силі лишається обітниця Божа про вхід до Його спочинку, пильнуймо, аби з жодним із вас не сталося таке, що він не зможе туди ввійти. Бо ж ми так само, як і люди Ізраїлю, одержали Благовість. Та Послання, яке вони почули, не стало їм у пригоді. Почувши його, вони не сприйняли його з вірою. Тільки ті з нас, хто вірує, ввійде в світ Його спочинку. Адже Бог сказав: «Так Я у гніві присягнув: Їм не ввійти ніколи у світ Мого спочинку». Але Його ж справа від створення світу була завершена. Адже є у Святому Писанні такі слова про сьомий день: «А на сьомий день Бог відпочивав від усієї Своєї праці». І також слова, вже згадані: «Їм не ввійти ніколи у світ Мого спочинку». Отак воно і є, що існує ще можливість для віруючих ввійти у світ Господнього спочинку, але ж ті, хто першими почули Благовість, не ввійшли в нього через свій непослух. Бог знову призначає день: «Сьогодні». Через багато років Він сказав про цей день Давидовими устами. Ці слова ми вже згадували: «Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед ним свої серця». Бо якби Ісус привів їх тоді до спочинку, Бог не мав би потреби пізніше говорити про інший призначений день. Отже, це є свідченням, що спочинок сьомого дня для людей Божих ще не прийшов. Бо кожен, хто ввійде в світ спочинку Божого, відпочине від справ своїх так само, як і Бог відпочиває від Своєї праці. Тож прикладаємо всі зусилля для того, щоб ввійти в той спочинок. І щоб ніхто з нас не загубився, наслідуючи той приклад непослуху. Бо Слово Боже — живе й діяльне, і гостріше, ніж будь-який двосічний меч. Воно здатне відтинати душу від духу, та судити найпотаємніші помисли й наміри. Воно проникає аж до суглобів, аж до мозку кісток. І немає нічого у цьому світі, щоб могло б сховатися від Господа: все на світі явне й відкрите перед Його очима. Йому ми й звітуватимемо про наше життя.
До євреїв 4:1-13 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Тож біймося, щоб, поки залишається обітниця ввійти в Його відпочинок, не виявилося, що хтось із вас спізнився. Бо й нам було про нього звіщено, як і тим, але їм не принесло користі почуте слово, бо не з’єдналося з вірою в тих, що почули. А входимо у відпочинок ми, що увірували, як Він сказав: Так що Я поклявся у Своєму гніві, що вони не ввійдуть у Мій відпочинок, — хоча Його діла були завершені від заснування світу. Бо в одному місці так сказано про сьомий день: І спочив Бог у сьомий день від усіх Своїх діл. І ще в цьому місці: Вони не ввійдуть у Мій відпочинок. Оскільки ж деяким залишається ввійти в нього, а ті, яким було раніше звіщено, не ввійшли через невір’я, то Він призначає ще якийсь день «сьогодні», кажучи в псалмі Давида через такий довгий час, як було сказано: Сьогодні, коли почуєте Його голос, не робіть твердими своїх сердець. Бо якби Ісус Навин дав їм відпочинок, то Він не сказав би після цього про інший день. Тому для народу Божого залишається суботній відпочинок. Бо хто ввійшов у Його відпочинок, той і сам спочив від своїх діл, як і Бог від Своїх. Тож постараймось увійти в цей відпочинок, щоб хтось не впав за тим самим прикладом невір’я. Бо слово Боже — живе та дієве, і гостріше від усякого двосічного меча; воно проникає до розділення душі й духу, суглобів і мізків і судить думки й наміри серця. І немає створіння, схованого від Нього, але все оголене й відкрите очам Того, Кому ми дамо звіт.
До євреїв 4:1-13 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Отже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився. Бо Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів. Бо до Його відпочинку входимо ми, що ввірували, як Він провістив: Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони, хоч діла Його були вчинені від закладин світу. Бо колись про день сьомий сказав Він отак: І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї. А ще тут: До Мого відпочинку не ввійдуть вони! Коли ж залишається ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Євангелія була перше звіщена, не ввійшли за непослух, то ще призначає Він деякий день, сьогодні, бо через Давида говорить по такім довгім часі, як вище вже сказано: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець! Бо коли б Ісус Навин дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьому. Отож, людові Божому залишається суботство, спочинок. Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх. Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим. Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця. І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!
До євреїв 4:1-13 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Тому, поки діє обітниця увійти до Його відпочинку, біймося, аби не здалося комусь із вас, що він запізнився. Адже ми, як і вони, одержали Добру Звістку, але слово, яке слухали, не принесло їм користі, бо не слухали з вірою. Ми, які повірили, входимо до відпочинку, як Він провістив: Я присягнув у Моєму гніві, що не ввійдуть до Мого відпочинку, — хоча діла Його були закінчені при створенні світу. Тому що сказав десь про сьомий день ось так: І відпочив Бог сьомого дня від усіх Своїх діл. І знову тут: Не ввійдуть до Мого відпочинку. Отже, виходить, що деякі ввійшли до нього, а ті, хто раніше одержав Добру Звістку, не ввійшли через непослух. І знову призначає якийсь день — сьогодні, — кажучи через Давида по багатьох роках те, про що раніше говорилося: Сьогодні, коли почуєте Його голос, не зробіть закам’янілими ваші серця. Якби Ісус Навин дав їм відпочинок, то не говорив би після цього про інший день. Отже, для Божих людей залишається дотримання суботи, бо хто ввійшов до Його відпочинку, той і відпочив від своїх діл, як Бог від Своїх. Тож поспішімо ввійти до того відпочинку, щоби хтось не впав у непокору за тим же прикладом. Адже Слово Боже — живе і діяльне, гостріше від усякого двосічного меча: воно проникає аж до поділу душі й духа, суглобів і мозку кісток, судить думки й наміри серця. І немає створіння, яке б сховалося від Нього, але все оголене й відкрите перед Його очима, — Йому дамо звіт!
До євреїв 4:1-13 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Біймо ся ж оце, щоб, коли зоста- єть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись. Бо й нам благовіствовано, як і тим, тільки не було користне їм слово проповідї, не зєднавшись з вірою тих, що слухали Його. Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: "Так що покляв ся я в гнїві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій," хоч дїла від настання сьвіту скінчені. Рече бо десь про семий день так: "І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх." І в сьому (місцї) знов: "Чи коли ввійдуть у відпочинок мій." Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух; то знов означає якийсь день, "сьогоднї" глаголючи в Давидї, по стільких лїтах, яко ж було сказано: "Сьогоднї, як почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших." Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того. Оце ж оставлено ще суботованнє людям божим. Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог. Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у недовірство. Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріще всякого обоюдного меча, і проходить аж до роздїлення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця. І нема творива невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.