Євреїв 4:1-13

Тому, поки діє обітниця увійти до Його відпочинку, біймося, аби не здалося комусь із вас, що він запізнився. Адже ми, як і вони, одержали Добру Звістку, але слово, яке слухали, не принесло їм користі, бо не слухали з вірою. Ми, які повірили, входимо до відпочинку, як Він провістив: Я присягнув у Моєму гніві, що не ввійдуть до Мого відпочинку, — хоча діла Його були закінчені при створенні світу. Тому що сказав десь про сьомий день ось так: І відпочив Бог сьомого дня від усіх Своїх діл. І знову тут: Не ввійдуть до Мого відпочинку. Отже, виходить, що деякі ввійшли до нього, а ті, хто раніше одержав Добру Звістку, не ввійшли через непослух. І знову призначає якийсь день — сьогодні, — кажучи через Давида по багатьох роках те, про що раніше говорилося: Сьогодні, коли почуєте Його голос, не зробіть закам’янілими ваші серця. Якби Ісус Навин дав їм відпочинок, то не говорив би після цього про інший день. Отже, для Божих людей залишається дотримання суботи, бо хто ввійшов до Його відпочинку, той і відпочив від своїх діл, як Бог від Своїх. Тож поспішімо ввійти до того відпочинку, щоби хтось не впав у непокору за тим же прикладом. Адже Слово Боже — живе і діяльне, гостріше від усякого двосічного меча: воно проникає аж до поділу душі й духа, суглобів і мозку кісток, судить думки й наміри серця. І немає створіння, яке б сховалося від Нього, але все оголене й відкрите перед Його очима, — Йому дамо звіт!