До ефесян 4:1-14
До ефесян 4:1-14 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тож я, як в’язень, який належить Господу, благаю вас жити так, як то личить людям Божим, та бути гідними поклику Божого. Будьте завжди покірливими й лагідними, а також терплячими й приймайте один одного з любов’ю. Намагайтеся зберегти єдність даровану Духом. Ревно бережіть її. Є лиш одне Тіло і один Дух, і ви були покликані Богом, щоб розділити одну надію. Є лише один Господь, одна віра, одне хрещення. Є лише один Бог і Отець всіх. Він володар усього, виявлений в усьому, і Він усюди. Але кожному з нас була дарована особлива милість, мірою щедрості Христової. Ось чому сказано у Святому Писанні: «І коли вознісся Він, то взяв полонених із Собою і роздав дари людям». Що ж означають слова: «Він вознісся» — як не те, що Він спершу спустився на землю? Таким чином, це саме Христос зійшов, а потім вознісся на вище з небес, щоб наповнити Собою цілком все. Він Сам дарував одним бути апостолами, другим — пророками, третім — проповідниками Доброї Звістки, а четвертим — пастирями й учителями. І зробив Він так, щоб підготувати людей Божих до служіння й підсилення Тіла Христова, і щоб ми всі прийшли до єднання у вірі та в пізнанні Сина Божого, до зрілості, і досягли висот досконалості Христової. Тоді ми вже більш не будемо як немовлята або ті, хто постійно змінює свої думки, неначе то хвилі кидають човен з боку в бік. Вітер усякого нового вчення не захопить нас тоді, і ми не будемо втягнені в гріх обманами хитрунів.
До ефесян 4:1-14 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Тож благаю вас я, в’язень у Господі, жити гідно поклику, яким ви покликані, з усім смиренням і лагідністю, з довготерпінням, терплячи один одного в любові, стараючись зберігати єдність Духа в союзі миру. Одне тіло і один Дух, як ви й покликані до однієї надії вашого поклику; один Господь, одна віра, одне хрещення, один Бог і Отець усіх, Який над усіма, і через усіх, і в усіх вас. Кожному ж із нас дана благодать у міру дару Христового. Тому й сказано: «Піднявшись на висоту, Він полонив полонених і дав дари людям». А «піднявся» що означає, як не те, що Він спочатку спускався у найнижчі частини землі? А Той, що спустився, є Тим же, що й піднявся вище за всі небеса, щоб наповнити все. І Він дав одних за апостолів, інших за пророків, ще інших за благовісників, а ще інших за пастирів і вчителів, для спорядження святих на діло служіння, на збудування тіла Христового, доки ми всі не досягнемо єдності віри й пізнання Сина Божого, дорослого віку, міри віку повноти Христа, щоб ми більше не були немовлятами, яких кидає й носить усяким вітром вчення через лукавство людей, через хитрість для підступного обману
До ефесян 4:1-14 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Отож, благаю вас я, в’язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас, зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного, пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру. Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання. Один Господь, одна віра, одне хрищення, один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх. А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового. Тому й сказано: Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари! А те, що піднявся був, що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі? Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все. І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового, аж поки ми всі не досягнемо з’єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти, щоб більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду
До ефесян 4:1-14 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Отже, я, в’язень у Господі, прошу вас, щоб ви поводилися гідно звання, до якого були покликані, з усякою покірністю і лагідністю, з довготерпінням, у любові підтримуючи одне одного, намагаючись зберігати єдність духа в союзі миру. Одне Тіло й один Дух, — як і були ви покликані в одній надії вашого покликання. Один Господь, одна віра, одне хрещення, один Бог і Отець усіх, Який над усіма, і через усіх, і в усіх [нас]. А кожному з нас дана благодать згідно з даром Христа. Тому сказано: Піднявшись на висоту, Він полон полонив і дав дари людям. А що означає «піднявшись», як не те, що [раніше] Він зійшов до найнижчих місць землі? Хто зійшов, Той і піднявся вище від небес, щоб наповнити все. Він і поставив одних апостолами, інших пророками, ще інших благовісниками, а тих — пастирями та вчителями, щоби приготувати святих для справи служіння, для збудування Христового тіла, аж поки всі досягнемо єдності віри й пізнання Божого Сина, досконалого змужніння, міри зрілості — повноти Христа; щоб ми не були більше малими дітьми, які носяться хвилями і захоплюються всяким вітром учення, людською підступністю, лукавством, що вводить в оману
До ефесян 4:1-14 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано, з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любови, стараючись держати єдиненнє духа в мирному союзї. Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання; один Господь, одна віра, одно хрещеннє, один Бог і Отець усїх, що над усїма й через усїх і в усїх вас. Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового. Тим же глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям. (А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї? Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.) І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями, на звершеннє сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового, доки дійдемо всї до з'єдинення віри і познання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового, щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду
