Амос 6:1-14
Амос 6:1-14 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Горе вам, кому на Сіоні добре, кому безпечно на горі Самарії: значні ви люди першого з народів, до кого дім Ізраїлю за порадою приходить. Підіть до Халне подивіться, йдіть звідти до великого Гамата. Спустіться в филистимський Ґат. Хіба ви кращі за ті царства? Ні! Їхні землі просторіші за вашу. О горе вам, хто думати не хоче про день лихий покарання, і наближає владу насильства. Зараз ви лежите на ліжках із слонової кістки, розліглися на ложах своїх. Ви їсте найкращих ягнят із отари й добре вгодованих телят. Горе вам, хто співає під арфу, немов Давид, хто складає пісні на музичних інструментах. Горе вам, хто вино п’є із келихів повних, хто коштовними пахощами змащує себе повсякчас, і кого не турбує загибель Йосипового роду. Але ж ваші часи минають, ви піде у заслання попереду невільників. Тоді припиняться гучні пиятики тих, хто розлігся на ложах. Господь Бог Собою поклявся. Ось що Господь Бог Всемогутній твердить: «Мені огидна Якова гординя, Я ненавиджу його укріплення і башти. Тож видам місто це і все, що в ньому ворогам нещадним». Навіть якщо десять чоловік живими лишаться в одному домі, то й вони помруть. Тоді найближчий родич та інший з родини піднімуть його, щоб винести його кістки з дому, і хтось когось спитає у віддаленому кутку дому: «Чи є ще хтось з тобою?» І почує відповідь: «Ні…», а інший йому відкаже: «Цить! Бо не повинні ми згадувати ім’я Господа». Дивись бо Господь накаже, розтрощить Він великий будинок на скалки, а маленьку оселю на тріски зітре. Коні не скачуть по горах, ніхто не оре коровами землю, але ви перетворили справедливість на отруту а плоди праведності — на гіркий полин. Горе тим, хто веселиться в Ло-Деварі, і хто говорить: «Хіба не здобули ми Карнаїм для себе силою своєю?» «Дивіться, підніму Я проти вас народ, о доме Ізраїлю, — говорить Господь Бог Всемогутній. — І вони гнобитимуть вас від Лебо-Гамата до потоку Арава».
Амос 6:1-14 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Горе безпечним на Сіоні, тим, хто надіється на самарійськую гору, тим шляхетним першого з народів, до яких прибуває Ізраїлів дім! Перейдіть до Калне та й побачте, і звідти підіть до Гамату великого, і зійдіть до Ґату филистимлян! Чи ліпші вони від цих царств? Чи їхня границя більша за вашу границю? День нещастя вважаєте ви за далекий, а час насильства зближаєте! Ви вилежуєтеся на ложах з слонової кости і вивалюєтесь на постелях своїх, і їсте баранів із отари та ситих телят із обори. Під гусла співаєте ви, мов Давид, ви музичні знаряддя собі видумляєте. Ви вино попиваєте чашами, і намащуєтесь добірною оливою, і над спустошенням Йосипа не вболіваєте. Тому вони підуть тепер на вигнання на чолі полонених, і перестане крик випещених. Господь присягнув був Своєю душею, говорить Господь, Бог Саваот: Пишнотою Якова бриджу, і палати його Я ненавиджу, і видам те місто та все, що є в ньому. І буде, якщо десять люда зостануться в домі одному, то й вони повмирають. І його візьме родич та й спалить його, щоб винести кості із дому, і скаже до того, хто буде в середині дому: Чи ще є хто з тобою? А той відповість: Вже немає нікого! і скаже той: Тихше, бо не згадується Ймення Господа! Бо Господь ось накаже, і ворог розіб’є великий той дім на відламки, а дім малий на тріски. Чи бігають коні по скелі? Чи хто виоре море худобою? Таж ви суд обернули на гіркість, а плід справедливости на полин! Ви марнотою тішитеся та говорите: Хіба ж ми не власною силою набули собі роги? Бо ось Я поставлю народ проти вас, доме Ізраїлів, каже Господь, Бог Саваот, і вони вас потиснуть ізвідти, де йдуть до Гамату, аж до степового потоку!
Амос 6:1-14 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Горе тим, що зневажають Сіон, і тим, які надіються на гору Самарію. Вони зібрали вершки народів і ввійшли до себе. Доме Ізраїля, перейдіть усі й погляньте, перейдіть звідти до Емата Равви і зійдіть до Ґета чужинців, до найсильніших з усіх цих царств! Хіба їхні околиці більші за ваші околиці? Ви, що молитеся на лихий день, ви, які наближаєтеся і торкаєтеся фальшивих субот, котрі спите на ліжках зі слонової кости і живете розкішно на ваших постелях, їсте козенят з отар і телят з-посеред молочних стад, що плескаєте на голос гусел, вважали за дійсне, а не за минаюче. Ви, що п’єте проціджене вино і намазуєтеся найкращим миром, та не потерпіли ані трохи за побиття Йосифа. Тому тепер полонені будуть владою сильних, і забереться іржання коней з Єфрема. Адже Господь поклявся Собою. Тому що Я гиджуся всією гордістю Якова, Я зненавидів його країни і знищу місто з усіма, що в ньому живуть. І буде, коли залишаться десятеро мужів в одному домі, то помруть, і остануться позосталі, і їхні родичі візьмуть і намагатимуться винести їхні кості з дому. Він же скаже до тих, хто над домом: Чи ще є в тебе? І той відкаже: Ні. І скаже: Мовчи, щоб не називати Господнє Ім’я. Бо ось Господь заповідає і уразить великий дім розломами, а малий дім — тріщинами. Хіба коні ганятимуться по камінню? Чи мовчатимуть з кобилами? Бо ви обернули суд на гнів, і плід праведності — на гіркоту, ви, що радієте нікчемним словом, котрі говорите: Хіба не власною силою маємо роги? Тому що ось Я піднімаю проти вас, доме Ізраїля, народ, і він пригнобить вас, щоб ви не ввійшли до Емата, і аж до західного потоку.
Амос 6:1-14 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Горе вам, байдужнім на Сионї, що вповаєте на гору Самарийську, ви, що пійшли в гору понад людом, і що до вас Ізраїль приходить! Ійдїте лиш в Калне та подивітесь, а звідти перейдїть у Емат Великий, та ще спустїтесь у Гет Филистійський: Чи лучше ж там, анїж у вас у царстві? Чи більше займище їх, анїж займище ваше? Ви, що біда здається вам далека, й змагаєте до того, щоб запанувало насильство, - Ви, що вилежуєтесь на ложах із слонової костї, та випещуєтесь на постелях ваших; що їсте вибрані ягнята з отари, а телята з найситших пасовищ, Що сьпіваєте під гуслі, думаючи, що ви Давидові у псальмосьпіві рівня, Що пєте з чаш вино, мажетесь мастьми дорогими, а не маєте спожалїння над недолею Йосифовою! За те ж вони тепер у неволю на чолї перед полонянами пійдуть, та й скінчаться веселощі випещених. Самим собою поклявся Господь Бог, та й так говорить Господь Бог Саваот: Ненавидна менї Яковова гординя, його палатами я гордую, і віддам на поталу столицю з усїм, що там буде. І коли де в якому домі зберуться десяток, то й вони погинуть. І прийде родич, щоб повиносити костї їх із дому, й запитається в того, що ще зостався в хатї: чи ще хто є в тебе? Той відкаже: Нема вже нїкого. А сей скаже: Не говори більше, бо не годилось би споминати імя Господнє. Бо, бач, Господь прикаже й покарає більший будинок розпадом, а менший будинок - розпуклинами. Чи ж конї бігають по скелях? чи волами мож би їх орати? А ви тим часом обертаєте правосуд ув отруту, а плід справедливостї - в гіркий полин, - Ви, що втїшаєтесь марнотою, та мовляєте: Хиба ми не нашою силою здобували свою могутність? Ось, я, говорить Господь Бог Саваот, підійму на вас, роде Ізрайлїв, нарід та й будуть вас тїснити од ввіходу в Емат та й до ріки в пустинї.