Амоса 6:1-14

Горе тим, що зневажають Сіон, і тим, які надіються на гору Самарію. Вони зібрали вершки народів і ввійшли до себе. Доме Ізраїля, перейдіть усі й погляньте, перейдіть звідти до Емата Равви і зійдіть до Ґета чужинців, до найсильніших з усіх цих царств! Хіба їхні околиці більші за ваші околиці? Ви, що молитеся на лихий день, ви, які наближаєтеся і торкаєтеся фальшивих субот, котрі спите на ліжках зі слонової кости і живете розкішно на ваших постелях, їсте козенят з отар і телят з-посеред молочних стад, що плескаєте на голос гусел, вважали за дійсне, а не за минаюче. Ви, що п’єте проціджене вино і намазуєтеся найкращим миром, та не потерпіли ані трохи за побиття Йосифа. Тому тепер полонені будуть владою сильних, і забереться іржання коней з Єфрема. Адже Господь поклявся Собою. Тому що Я гиджуся всією гордістю Якова, Я зненавидів його країни і знищу місто з усіма, що в ньому живуть. І буде, коли залишаться десятеро мужів в одному домі, то помруть, і остануться позосталі, і їхні родичі візьмуть і намагатимуться винести їхні кості з дому. Він же скаже до тих, хто над домом: Чи ще є в тебе? І той відкаже: Ні. І скаже: Мовчи, щоб не називати Господнє Ім’я. Бо ось Господь заповідає і уразить великий дім розломами, а малий дім — тріщинами. Хіба коні ганятимуться по камінню? Чи мовчатимуть з кобилами? Бо ви обернули суд на гнів, і плід праведності — на гіркоту, ви, що радієте нікчемним словом, котрі говорите: Хіба не власною силою маємо роги? Тому що ось Я піднімаю проти вас, доме Ізраїля, народ, і він пригнобить вас, щоб ви не ввійшли до Емата, і аж до західного потоку.