Дiї 4:1-28

Дiї 4:1-28 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Поки Петро та Іоан промовляли до людей, до них підійшли священики, начальник храмової варти й кілька саддукеїв. Вони були стурбовані тим, що апостоли навчають людей, проповідуючи воскресіння мертвих через Ісуса. Вони заарештували Петра та Іоана й посадили їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір. Але багато людей, які чули Слово, повірили. Число їх сягало п’яти тисяч. Наступного дня юдейські вожді, старійшини та книжники зібралися в Єрусалимі. Також були там первосвященики Анна, Каяфа, Іоан, Олександр і всі інші з роду первосвященика. Перед ними поставили Петра та Іоана, і почали розпитувати апостолів: «Чиєю владою і чиїм іменем ви це зробили?» Тоді Петро, сповнений Духа Святого, відповів: «Вожді народу і старійшини! Якщо ви питаєте нас про ту добру справу, що була зроблена для хворого, тоді ви і всі люди Ізраїлю мусять знати таке: це було зроблено владою Ісуса Христа з Назарета, Якого ви розіп’яли. Бог воскресив Його з мертвих. Завдяки Йому цей чоловік, який був калікою, стоїть сьогодні перед вами цілком здоровий. Ісус — камінь, який ви, будівельники, відкинули, а він став наріжним. Ніхто інший не дасть нам спасіння, бо немає іншого такого імені в світі. Бог послав Його людям, щоби принести їм спасіння». Коли члени Синедріону побачили сміливість Петра та Іоана і зрозуміли, що це були прості й неосвічені люди, вони були вражені. Вони також збагнули, що ці двоє були з Ісусом. Юдейські вожді не знайшли, що сказати, тим більше, що зцілений чоловік стояв поруч. Вони наказали апостолам залишити Синедріон, та почали радитися між собою: «Що ми можемо зробити з цими людьми? Адже це очевидно для всіх, хто мешкає в Єрусалимі, що завдяки їм сталося нечуване диво. Ми не можемо цього заперечити. Але ми мусимо подбати про те, щоб ці чутки не поширювалися більше серед людей. Давайте застережемо їх нікому більше не говорити про Ісуса». Вони знову покликали апостолів і наказали їм більше зовсім нічого не говорити, ані навчати в ім’я Христове. Але Петро з Іоаном відповіли їм: «Розсудіть, чи справедливо це було б перед Господом, якби ми більше слухали вас, ніж Бога. Ми не можемо припинити говорити про те, що чули й бачили». Члени Синедріону ще погрозили апостолам, а потім відпустили їх, бо не змогли знайти способу, як покарати Петра й Іоана, адже люди славили Бога за те, що сталося. Тому чоловіку, з яким відбулося це чудо зцілення, було більше сорока років. Коли Петра й Іоана звільнили, вони повернулися до свого товариства, і розповіли про все, що казали їм первосвященики та старійшини. Вислухавши Петра та Іоана, віруючі одностайно піднесли голоси свої до Бога зі словами: «Господи, Ти створив небо, землю, море і все, що є в них. Ти промовив Духом Святим через уста слуги Твого, нашого праотця Давида: „Навіщо лютували народи? Навіщо марні задуми плели? Земні царі себе до бою готували, вожді разом збирались, намірялись супроти Господа і Його Христа піти”. Так, Ірод та Понтій Пилат справді зібралися в Єрусалимі разом з поганами й людьми ізраїльськими проти Твого Святого Слуги Ісуса, Якого Ти зробив Христом. Вони зробили все так, як Ти раніше вирішив, що мусить збутися владою і волею Твоєю.

Поділитися
Прочитати Дiї 4

Дiї 4:1-28 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Коли вони говорили до народу, до них підійшли священники, начальник храмової сторожі і садукеї, обурені тим, що вони навчають народ і звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих. І наклали на них руки, і посадили у в’язницю до наступного дня, бо вже був вечір. Багато ж хто з тих, що почули слово, увірували, і число тих людей було близько п’яти тисяч. Наступного дня зібралися в Єрусалимі їхні начальники, старійшини й книжники, і первосвященник Анна, і Каяфа, і Іоан, і Олександр, і всі, що були з первосвященницького роду, і, поставивши їх посередині, запитали: Якою силою чи яким іменем ви це зробили? Тоді Петро, наповнившись Святим Духом, сказав їм: Начальники народу і старійшини Ізраїлю! Якщо сьогодні нас допитують за благодіяння хворому чоловіку, яким чином він був зцілений, то хай буде відомо всім вам і всьому народу ізраїльському, що іменем Ісуса Христа Назаря́нина, Якого ви розіп’яли, Якого Бог воскресив із мертвих, Ним він стоїть перед вами здоровим. Він камінь, зневажений вами, будівничими, який став наріжним. І немає ні в кому іншому спасіння; бо немає іншого імені під небом, даного людям, яким ми маємо спастися. Побачивши сміливість Петра й Іоана і помітивши, що вони люди невчені й прості, вони дивувались, а тим часом впізнавали їх, що вони були з Ісусом. Бачачи ж зціленого чоловіка, що стояв з ними, нічого не могли сказати проти. І, наказавши їм вийти з Синедріону, стали міркувати між собою, кажучи: Що нам робити з цими людьми? Адже всім мешканцям Єрусалима відомо, що ними вчинене явне чудо, і ми не можемо заперечити цього. Та щоб це більше не поширювалось у народі, сильно пригрозімо їм, щоб вони нікому з людей більше не говорили цим іменем. І, покликавши їх, наказали їм взагалі не говорити і не навчати іменем Ісуса. Та Петро й Іоан сказали їм у відповідь: Самі посудіть, чи справедливо перед Богом слухати вас, а не Бога. Бо ми не можемо не говорити про те, що бачили й чули. Вони ж, пригрозивши ще, відпустили їх, нічого не знаходячи, як покарати їх, через народ, тому що всі прославляли Бога за те, що сталося. Бо більше сорока років було тому чоловіку, над яким вчинене це чудо зцілення. Коли ж їх відпустили, вони прийшли до своїх і розповіли про все, що сказали їм первосвященники й старійшини. Почувши це, вони однодушно піднесли голос до Бога і сказали: Владико! Ти Бог, Який створив небо, і землю, і море, і все, що в них; Який вустами Свого слуги Давида сказав: Чому шаленіють язичники і народи замишляють марне? Устають царі землі, і князі збираються разом проти Господа і проти Його Христа. Бо справді зібралися проти Твого святого Сина Ісуса, Якого Ти помазав, Ірод і Понтій Пілат з язичниками і народом ізраїльським, щоб зробити те, чому Твоя рука і Твій задум наперед призначили статися.

Поділитися
Прочитати Дiї 4

Дiї 4:1-28 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

А коли промовляли вони до народу оце, до них приступили священики, і влада сторожі храму й саддукеї, обурюючись, що навчають народ та звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих. І руки наклали на них, і до в’язниці всадили до ранку, бо вже вечір настав був. І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таких було тисяч із п’ять. І сталось, що ранком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники, і Анна первосвященик, і Кайяфа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого. І, поставивши їх посередині, запиталися: Якою ви силою чи яким ви ім’ям те робили? Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: Начальники люду та старшини Ізраїлеві! Як сьогодні беруть нас на допит про те добродійство недужій людині, як вона вздоровлена, нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім’ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп’яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий! Він камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним! І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали. А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були. Та бачивши, що вздоровлений чоловік стоїть з ними, нічого навпроти сказати не могли. І, звелівши їм вийти із синедріону, зачали радитися між собою, говорячи: Що робити нам із цими людьми? Бож усім мешканцям Єрусалиму відомо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити. Та щоб більш не поширювалось це в народі, то з погрозою заборонімо їм, щоб нікому з людей вони не говорили про Це Ім’я. І, закликавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Ймення. І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога? Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули! А вони пригрозили їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічого, щоб їх покарати, через людей, бо всі славили Бога за теє, що сталось. Бо років більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоровлення. Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули й сповістили, про що первосвященики й старші до них говорили. Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога піднесли й промовили: Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив! Ти устами Давида, Свого слуги, отця нашого, сказав Духом Святим: Чого люди бунтуються, а народи задумують марне? Повстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його. Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим, учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося.

Поділитися
Прочитати Дiї 4

Дiї 4:1-28 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Коли вони промовляли до народу, підійшли до них священики, начальник сторожі храму та садукеї, обурені тим, що вони навчали народ, проповідували воскресіння з мертвих в Ісусі. Вони наклали на них руки і посадили у в’язницю до ранку, оскільки був уже вечір. Багато з тих, які чули слово, повірили; кількість таких людей сягала п’яти тисяч. А наступного дня в Єрусалимі зібралися їхні начальники, старші й книжники; і Анна — первосвященик, і Каяфа, і Іван, і Олександр, і всі інші, які були з первосвященицького роду; поставивши їх посередині, вони допитувалися: Якою силою чи яким ім’ям ви це зробили? Тоді Петро, сповнений Святим Духом, сказав їм: Начальники народу і старші [ізраїльські]! Якщо нас нині допитують про добрий учинок хворій людині, як вона одужала, то хай буде всім вам і всьому народові ізраїльському відомо: Ім’ям Ісуса Христа, Назарянина, Якого ви розіп’яли. Його Бог воскресив із мертвих; це Він зцілив того, хто стоїть перед вами. Він є камінь, знехтуваний вами, будівничими, — камінь, що став наріжним. І в нікому іншому немає спасіння, бо під небом немає іншого імені, даного людям, яким належить нам спастися! Помітивши відвагу Петра й Івана і дізнавшись, що це люди невчені й прості, вони дивувалися, бо знали їх, що були з Ісусом. І дивлячись на оздоровленого чоловіка, який стояв з ними, вони нічого не могли сказати проти. Наказавши їм вийти із синедріону, вони радилися між собою, кажучи: Що нам робити з цими людьми? Адже через них зроблено явне чудо, яке відоме всім, хто живе в Єрусалимі, — і не можемо того заперечувати. Але щоби більше не поширювалося між народом, заборонімо їм [під загрозою], щоби далі нікому з людей не говорили про це Ім’я! І, покликавши їх, наказали зовсім не говорити і не навчати в Ім’я Ісуса. А Петро та Іван у відповідь сказали їм: Розсудіть, чи справедливо перед Богом більше слухати вас, аніж Бога? Адже ми не можемо не розповідати про те, що бачили і чули! Вони ж, погрозивши, відпустили їх, нічого не знаходячи, щоби покарати їх, — через народ, бо всі прославляли Бога за те, що сталося. А чоловік, з яким сталося це чудо зцілення, мав понад сорок років. Коли їх відпустили, вони прийшли до своїх і переказали те, що їм говорили первосвященики і старші. Ті, коли почули, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: Владико [Боже], Ти, Котрий створив небо і землю, море й усе, що в них! Який Святим Духом устами нашого батька, Твого слуги Давида, сказав: Чому розбушувалися люди, і народи задумали марноту? Зійшлися земні царі, зібралися правителі разом проти Господа та проти Його Христа! Адже справді в цьому місті зібралися проти святого Слуги Твого Ісуса, Якого Ти помазав, — Ірод і Понтій Пилат із язичниками та людьми Ізраїлю, аби здійснити те, що наперед призначила Твоя рука і Твоя воля, щоб воно сталося.

Поділитися
Прочитати Дiї 4

Дiї 4:1-28 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Як же вони промовляли до народу, приступили до них священики та старшина церковна та Садукеї, сердячись, що вони навчають народ і проповідують в Ісусї воскресеннє з мертвих. І наложили на них руки, і оддали їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір. Многі ж з них, що слухали слово, увірували; було ж число людей вірних тисяч з пять. І сталось, зібрались уранцї князї їх та старші, та письменники в Єрусалимі, та Анна архиєрей, та Каяфа, та Йоан, та Александр і скільки було з родини архиєрейської, і, поставивши їх посерединї, питали: Якою силою, або яким імям, зробили ви се? Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві! коли в нас оце допитують ся про добре дїло (зроблене) недужому чоловікові, чим сей спас ся, то нехай знане буде всїм вам і всьому народові Ізраїлевому, що в імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розпяли, котрого Бог воскресив з мертвих; Ним сей стоїть перед вами здоровий. Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла; і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам. Як же побачили вони сьміливість Петра та Йоана, і постерегли, що се люде невчені і прості, то дивувались; і пізнали їх, що вони були з Ісусом, і, бачивши чоловіка з ними стоячого сцїленого, не мали нїчого сказати проти. Звелївши ж їм вийти з ради, радились між собою, говорячи: Що нам робити з сими людьми? бо велика ознака сталась через них усїм явна, що домують у Єрусалимі, і не можемо відректи. Тільки ж, щоб більш не ширилось між народом, то заказом закажімо їм, щоб більш не говорили в імя сеє нїкому з людей. І, покликавши їх, заповіли їм зовсїм не говорити анї навчати в імя Ісусове. Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш нїж Бога, - судїть. Не можна бо нам того, що видїли й що чули, не говорити. Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нїчого, за що б їх покарати, задля народу; бо всї прославляли Бога за те, що стало ся. Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стала ся ся ознака сцїлення. Відпущені ж прийшли до своїх і сповістили, що казали до них архиєреї та старші. Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них; котрий устами Давида, слуги Твого, промовив: Чого збунтувались погане, і люде задумують марні речі? Повставали царі земні, і князї зібрались докупи на Господа й на Христа Його. Бо зібрали ся справдї на сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими, зробити, що Твоя рука і рада Твоя наперед призначили статись.

Поділитися
Прочитати Дiї 4