Як же вони промовляли до народу, приступили до них священики та старшина церковна та Садукеї, сердячись, що вони навчають народ і проповідують в Ісусї воскресеннє з мертвих. І наложили на них руки, і оддали їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір. Многі ж з них, що слухали слово, увірували; було ж число людей вірних тисяч з пять. І сталось, зібрались уранцї князї їх та старші, та письменники в Єрусалимі, та Анна архиєрей, та Каяфа, та Йоан, та Александр і скільки було з родини архиєрейської, і, поставивши їх посерединї, питали: Якою силою, або яким імям, зробили ви се? Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві! коли в нас оце допитують ся про добре дїло (зроблене) недужому чоловікові, чим сей спас ся, то нехай знане буде всїм вам і всьому народові Ізраїлевому, що в імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розпяли, котрого Бог воскресив з мертвих; Ним сей стоїть перед вами здоровий. Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла; і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам. Як же побачили вони сьміливість Петра та Йоана, і постерегли, що се люде невчені і прості, то дивувались; і пізнали їх, що вони були з Ісусом, і, бачивши чоловіка з ними стоячого сцїленого, не мали нїчого сказати проти. Звелївши ж їм вийти з ради, радились між собою, говорячи: Що нам робити з сими людьми? бо велика ознака сталась через них усїм явна, що домують у Єрусалимі, і не можемо відректи. Тільки ж, щоб більш не ширилось між народом, то заказом закажімо їм, щоб більш не говорили в імя сеє нїкому з людей. І, покликавши їх, заповіли їм зовсїм не говорити анї навчати в імя Ісусове. Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш нїж Бога, - судїть. Не можна бо нам того, що видїли й що чули, не говорити. Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нїчого, за що б їх покарати, задля народу; бо всї прославляли Бога за те, що стало ся. Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стала ся ся ознака сцїлення. Відпущені ж прийшли до своїх і сповістили, що казали до них архиєреї та старші. Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них; котрий устами Давида, слуги Твого, промовив: Чого збунтувались погане, і люде задумують марні речі? Повставали царі земні, і князї зібрались докупи на Господа й на Христа Його. Бо зібрали ся справдї на сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими, зробити, що Твоя рука і рада Твоя наперед призначили статись.
Біблія
Біблія для діточок
