Коли вони говорили до народу, до них підійшли священники, начальник храмової сторожі і садукеї,
обурені тим, що вони навчають народ і звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих.
І наклали на них руки, і посадили у в’язницю до наступного дня, бо вже був вечір.
Багато ж хто з тих, що почули слово, увірували, і число тих людей було близько п’яти тисяч.
Наступного дня зібралися в Єрусалимі їхні начальники, старійшини й книжники,
і первосвященник Анна, і Каяфа, і Іоан, і Олександр, і всі, що були з первосвященницького роду,
і, поставивши їх посередині, запитали: Якою силою чи яким іменем ви це зробили?
Тоді Петро, наповнившись Святим Духом, сказав їм: Начальники народу і старійшини Ізраїлю!
Якщо сьогодні нас допитують за благодіяння хворому чоловіку, яким чином він був зцілений,
то хай буде відомо всім вам і всьому народу ізраїльському, що іменем Ісуса Христа Назаря́нина, Якого ви розіп’яли, Якого Бог воскресив із мертвих, Ним він стоїть перед вами здоровим.
Він камінь, зневажений вами, будівничими, який став наріжним.
І немає ні в кому іншому спасіння; бо немає іншого імені під небом, даного людям, яким ми маємо спастися.
Побачивши сміливість Петра й Іоана і помітивши, що вони люди невчені й прості, вони дивувались, а тим часом впізнавали їх, що вони були з Ісусом.
Бачачи ж зціленого чоловіка, що стояв з ними, нічого не могли сказати проти.
І, наказавши їм вийти з Синедріону, стали міркувати між собою,
кажучи: Що нам робити з цими людьми? Адже всім мешканцям Єрусалима відомо, що ними вчинене явне чудо, і ми не можемо заперечити цього.
Та щоб це більше не поширювалось у народі, сильно пригрозімо їм, щоб вони нікому з людей більше не говорили цим іменем.
І, покликавши їх, наказали їм взагалі не говорити і не навчати іменем Ісуса.
Та Петро й Іоан сказали їм у відповідь: Самі посудіть, чи справедливо перед Богом слухати вас, а не Бога.
Бо ми не можемо не говорити про те, що бачили й чули.
Вони ж, пригрозивши ще, відпустили їх, нічого не знаходячи, як покарати їх, через народ, тому що всі прославляли Бога за те, що сталося.
Бо більше сорока років було тому чоловіку, над яким вчинене це чудо зцілення.
Коли ж їх відпустили, вони прийшли до своїх і розповіли про все, що сказали їм первосвященники й старійшини.
Почувши це, вони однодушно піднесли голос до Бога і сказали: Владико! Ти Бог, Який створив небо, і землю, і море, і все, що в них;
Який вустами Свого слуги Давида сказав: Чому шаленіють язичники і народи замишляють марне?
Устають царі землі, і князі збираються разом проти Господа і проти Його Христа.
Бо справді зібралися проти Твого святого Сина Ісуса, Якого Ти помазав, Ірод і Понтій Пілат з язичниками і народом ізраїльським,
щоб зробити те, чому Твоя рука і Твій задум наперед призначили статися.