Дiї 21:1-16
Дiї 21:1-16 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Попрощавшись із старійшинами, ми попливли прямим курсом на острів Кос, наступного дня на Родос, а звідти вирушили у Патару. Там ми зійшли на борт корабля, який прямував до Фінікії. Ми залишили по лівому борту Кіпр і попливли до Сирії. Ми пристали в Тирі, тому що там нам треба було розвантажити корабель. У тому місті ми знайшли Ісусових учнів і залишалися з ними протягом семи діб. Вони застерігали Павла, щоб той не ходив до Єрусалиму, бо Дух Святий попередив їх. Як час наш там вийшов, вирушили ми далі. Всі віруючі з жінками своїми й дітьми пішли проводжати нас аж за місто. І там на березі стали ми на коліна й молилися. З усіма попрощавшись, ми сіли на корабель, а вони розійшлися по домівках. З Тира ми продовжили нашу подорож і пристали до берега у Птолемаїді. Привітавши братів, ми пробули з ними цілий день. Наступного дня, вирушивши в путь, дісталися ми до Кесарії. Коли ми прийшли до оселі проповідника Благовісті Пилипа, одного з сімох обраних на особливу службу, то в нього й зупинилися. В нього були чотири незаміжні дочки, які мали дар пророкування. Через кілька днів прийшов туди пророк на ім’я Аґав із Юдеї. Підійшовши до нас, він узяв пасок Павла, зв’язав собі руки й ноги і сказав: «Ось що каже Святий Дух: „Отак юдеї у Єрусалимі зв’яжуть чоловіка, якому належить цей пасок. Вони видадуть його поганам”». Почувши це, і ми, і всі люди, які зібралися, почали благати Павла не йти до Єрусалиму. На те Павло відповів: «Що ви робите, навіщо плачете, надриваючи моє серце? Я ж готовий не тільки бути зв’язаним, а й життя віддати в Єрусалимі за Господа Ісуса!» Переконати його було неможливо, то ми й перестали вмовляти, сказавши: «Нехай буде воля Господня». Згодом ми зібралися й подалися до Єрусалиму. Дехто з Ісусових учнів із Кесарії пішли з нами й привели нас до Мнасона, в якого ми мали зупинитися. Це був чоловік з Кіпру, один з перших послідовників Христа.
Дiї 21:1-16 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Коли ми розсталися з ними і відпливли, то прямим курсом припливли на Кос, наступного дня — на Родос, а звідти — в Патару. І, знайшовши корабель, що плив у Фінікію, сіли на нього і відпливли. Коли показався Кіпр, ми, залишивши його ліворуч, попливли в Сирію і припливли в Тир, бо там корабель розвантажував вантаж. Знайшовши учнів, ми пробули там сім днів; вони Духом казали Павлу не йти в Єрусалим. Коли ми провели ті дні, то вирушили й пішли, і всі проводжали нас із дружинами й дітьми аж за місто, а на березі ми стали на коліна і помолились. Попрощавшись один з одним, ми сіли на корабель, а вони повернулися до себе. Ми ж, закінчивши плавання з Тира, прибули в Птолемаїду і, привітавши братів, пробули в них один день. Наступного дня ми, що були з Павлом, вирушили, і прийшли в Кесарію, і, увійшовши в дім благовісника Филипа, одного з семи дияконів, залишились у нього. У нього було чотири дочки-діви, які пророкували. Під час нашого багатоденного перебування в них прийшов з Іудеї один пророк на ім’я Агав, і, прийшовши до нас, узяв пояс Павла, і, зв’язавши собі руки й ноги, сказав: Так каже Святий Дух: Чоловіка, якому належить цей пояс, отак зв’яжуть в Єрусалимі іудеї і видадуть у руки язичників. Коли ми почули це, то і ми, і місцеві стали благати, щоб він не йшов у Єрусалим. Та Павло відповів: Що ви робите? Чого ви плачете й краєте моє серце? Я готовий не тільки бути ув’язненим, а й померти в Єрусалимі за ім’я Господа Ісуса. І оскільки його не можна було переконати, то ми стихли, сказавши: Нехай буде воля Господня. Після цих днів ми приготувались і пішли в Єрусалим. З нами пішли й деякі учні з Кесарії, ведучи нас до одного давнього учня, Мнасона кіпрянина, у якого ми мали гостювати.
Дiї 21:1-16 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А як ми розлучилися з ними й відплинули, то дорогою простою в Кос прибули, а другого дня до Родосу, а звідти в Патару. І знайшли корабля, що плив у Фінікію, увійшли та й поплинули. А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліворуч його та й поплинули в Сирію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа мав скласти. І, учнів знайшовши, перебули тут сім день. Вони через Духа казали Павлові, щоб до Єрусалиму не йшов. І, як дні побуту скінчилися, то ми вийшли й пішли, а всі нас проводили з дружинами й дітьми аж за місто. І, ставши навколішки, помолились на березі. І, попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому. А ми, закінчивши від Тиру плавбу, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебули в них. А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарію. І ввійшли до господи благовісника Пилипа, одного з семи, і позосталися в нього. Він мав чотири панні дочки, що пророкували. І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Агав на ім’я. І прийшов він до нас, і взяв пояса Павлового, та й зв’язав свої руки та ноги й сказав: Дух Святий так звіщає: Отак зв’яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган... Як почули ж оце, то благали ми та тамтешні Павла, щоб до Єрусалиму не йшов. А Павло відповів: Що робите ви, плачучи та серце мені розриваючи? Бо за Ім’я Господа Ісуса я готовий не тільки зв’язаним бути, а й померти в Єрусалимі! І не могли ми його вмовити, і замовкли, сказавши: Нехай діється Божая воля! А після оцих днів приготувались ми, та до Єрусалиму вирушили. А з нами пішли й деякі учні із Кесарії, ведучи якогось кіпрянина Мнасона, давнього учня, що ми в нього спинитися мали.
Дiї 21:1-16 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
А коли ми розлучилися з ними і відчалили, то попливли прямо і прибули до Коса; наступного дня — до Родоса, а звідти — до Патари. Знайшовши корабель, який плив до Фінікії, ми сіли й попливли. Коли показався Кіпр, ми залишили його ліворуч і попливли до Сирії; причалили в Тирі, бо тут корабель мав вивантажити товар. Тож знайшовши учнів, ми пробули тут сім днів; вони, натхненні Духом, говорили Павлові не йти в Єрусалим. Коли закінчилися дні нашого перебування, ми вирушили й пішли; нас супроводжували всі з жінками та дітьми аж за межі міста. Схилившись на березі на коліна, помолилися. Попрощавшись одне з одним, ми сіли в корабель, а вони повернулися додому. Почавши плавання з Тира, ми причалили в Птолемаїді і, привітавши братів, залишилися в них на один день. Наступного дня вийшли [ті, хто з Павлом], і прибули до Кесарії та завітали до дому євангеліста Филипа, одного із семи, і залишилися в нього. Він мав чотирьох дочок — дівчат, які пророкували. Оскільки [ми] перебували тут багато днів, то прийшов з Юдеї якийсь пророк на ім’я Агав. І коли прибув до нас, то взяв пояс Павла, зв’язав собі руки та ноги і сказав: Так звіщає Святий Дух: Мужа, власника цього пояса, отак зв’яжуть юдеї в Єрусалимі й видадуть у руки язичників. Коли ми це почули, то благали — і ми, і тутешні, — щоб він не йшов у Єрусалим. А Павло відповів: Що ви робите, плачучи й надриваючи мені серце? Адже я готовий не тільки бути ув’язненим, але й померти в Єрусалимі за Ім’я Господа Ісуса! Оскільки він не піддавався, ми замовкли, сказавши: Нехай буде Господня воля. Після цих днів, приготувавшись, пішли ми в Єрусалим. Прийшли з нами і деякі учні з Кесарії, які привели нас до того, у кого ми мали гостювати, — до одного Мнасона з Кіпру, давнього учня.
Дiї 21:1-16 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Як же сталось, що ми поплили, попрощавшись із ними, то просто верстаючи дорогу, прибули ми в Кон, другого ж дня в Родос, а з відтіля в Патару. І, знайшовши корабель, що плив у Финикию, сївши, поплили ми. Зуздрівши Кипр і минувши його лїворуч, поплили ми в Сирию, та й пристали в Тирі; там бо треба було кораблю скинути тягар. І, знайшовши учеників, пробули ми там сїм день. Вони Павлові казали Духом не йти в Єрусалим. А як ми скінчили днї, вийшовши пійшли ми; а всї провожали нас із жінками й дїтьми аж за город; і, приклонивши колїна на березї, помолились; і, попрощавшись один з одним, увійшли в корабель, вони ж вернулись до дому. Ми ж, скінчивши плаваннє від Тира, пристали в Птоломаїдї, і, привитавши братів, пробули в них один день. Назавтра ж, вийшовши ті що з Павлом, прибули в Кесарию; і, ввійшовши в господу Филипа благовістника, одного з семи, пробували в него. Було ж у него четверо дочок дївчат, що пророкували. Як же пробували там много днїв, прийшов з Юдеї один пророк, на ймя Агав. І, прийшовши до нас, і взявши пояс Павла, звязавши руки свої і ноги, рече: Так глаголе Дух сьвятий: Чоловіка, чий се пояс, оттак звяжуть у Єрусалимі Жиди, і видадуть у руки поганам. Як же почули ми се, благали ми й тамешні, щоб не йшов він у Єрусалим. Озвав ся ж Павел: Що робите, плачучи та рвучи менї серце? я бо не то звязаним бути готов, а й умерти в Єрусалимі за ймя Господа Ісуса. Як же він не дав себе вговорити, замовкли ми, кажучи: Нехай буде воля Господня. По тих же днях, налагодившись, пустились у Єрусалим. Ішли ж з нами й деякі в учеників із Кесариї, і вели одного Мнасона Кипрянина, старого ученика, в котрого б нам оселитись.